байдужність
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | байду́жність | — |
| Р. | байду́жності | — |
| Д. | байду́жності | — |
| З. | байду́жність | — |
| Ор. | байду́жністю | — |
| М. | байду́жності | — |
| Кл. | байду́жносте* | — |
бай-ду́ж-ність
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -байдуж-; суфікси: -н-ість.
Вимова ред.
- МФА: [bɐi̯ˈduʒnʲisʲtʲ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- стан і властивість за значенням байдужний ◆ Тіло терпне, напівсолодка втома обхоплює людину, байдужність закрадається в серце… М. М. Коцюбинський
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ба́йду́же́, байдужі́сінько, байду́жливо, байду́жно, байду́жки, байду́женьки, байду́же́чки, байдуже́нно, байду́жовато Я, байду́жий,байду́жливий, байду́жний, байду́жість, байду́жність, байдужі́ти, байдужні́ти, збайдужі́лий; — рос. байдуже, пол. bajduże (з укр.); — власне українське складне утворення, структура якого тлумачиться як об'єднання наказового способу дієслова укр. бай «говори» > і дуже (Фасмер І 107); це тлумачення підтверджується вживанням байдуже з прийменником про (мені про це байдуже і под.).— Див. ще ба́яти, ду́жий.— Пор. байба́рзо.
Переклад ред.
| Список перекладів | |