дієслово
УкраїнськаРедагувати
Морфосинтаксичні ознакиРедагувати
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | дієсло́во | дієслова́ |
Р. | дієсло́ва | дієслі́в |
Д. | дієсло́ву | дієслова́м |
З. | дієсло́во | дієслова́ |
Ор. | дієсло́вом | дієслова́ми |
М. | дієсло́ві | дієслова́х |
Кл. | дієсло́во | дієслова́ |
дієсло́во
Іменник середнього роду, відмінювання 1*с.
Корінь: -ді-; інтерфікс: -є-; корінь: -слов-; закінчення: -о.
ВимоваРедагувати
- МФА : [dʲijeˈslɔu̯ɔ] (одн.), [dʲijeslɔˈu̯ɑ] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивостіРедагувати
ЗначенняРедагувати
- лінгв. самостійна частина мови, що позначає дію або стан предмета як процес. ◆ Дієслова в теперішньому часі мають ті ж особові закінчення, що і в майбутньому часі дієслова доконаного виду, які репрезентують просту форму майбутнього часу.
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
ХолонімиРедагувати
МеронімиРедагувати
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізмиРедагувати
КолокаціїРедагувати
Прислів'я та приказкиРедагувати
Споріднені словаРедагувати
Найтісніша спорідненість | |
|
Виявлена петля у шаблонах: Шаблон:спорідн
ЕтимологіяРедагувати
Від ??
ПерекладРедагувати
Список перекладів | |