ятріти

Це стабільна версія, перевірена 25 лютого 2024. Є зміни в шаблонах, що очікують на перевірку.

Українська

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я  —
Ти
Він
Вона
Воно
ятрі́в
ятрі́ла
ятрі́ло
ятрі́тиме  —
Ми
Ви
Вони  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Пас. дієприкм. теп. ч.
Пас. дієприкм. мин.
Безособова форма

ятріти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, безособове, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.

Корінь: -ятріти-.

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. палати, горіти, яскраво світити. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

ред.

Мероніми

ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість

Етимологія

ред.

Від я́три́ти «спричиняти запалення, біль, подразнення», я́три́тися «не загоюватися (про рану); гноїтися», ятріти «палати, горіти, яскраво світити», ятра́ «почервоніння і висипка на шкірі» ЛексПол, ятри́ця «рана, яка не загоюється» Ва, ятри́стий «той, шо легко ятриться», ятря́ний «сповнений пристрасті, палкий; великий (про вогонь)»; — білор. раз'ятрыць «роз'ятрити», пол. jątrzyć «ятрити; дратувати», чеськ. jitřiti, ст. jietřiti, словац. jatriť «тс.», в.-луж. jětřić so «ятритися, гноїтися», н.-луж. jětśiś se «тс.», сербохорв. jeтри́ти «боліти; набрякати», стсл. обѧтрити. — psl. jętriti (< *ętriti); — пов'язується (ЭССЯ 6. 71—72; Brückner 203; KZ 45. 49. Sławski 1 541; Holub—Кор. 155; Holub—Lyer 224) із psl. jętro (< *ętro) «печінка (< нутрощі)» (Пор. утро́ба), менш прийнятне пояснення (Mikl. VGr. 1 39; Fortunatov AfSlPh 11. 573; Брандт РФВ 22. 116; Pokorny 17; Moszyński JP 37/4, 298—299) як форми psl. *intr-(iti) (з інфіксом і ступенем редукції) від кореня psl. *aitr- «горіти», Пор. лит. aitrus «гіркий, терпкий, гострий» (Mikl VGr. I 39; Bern. 1 269-270); з певними застереженнями приймаються обидва тлумачення (Schuster-Šewc 457—458); пов'язання з незбереженим праслов'янським відповідником нім. Eiter «гній» (Matzenauer LF 8. 34—35; Machek ESJČ 229—230) сумнівне.


Переклад

ред.
Список перекладів

Джерела

ред.