ятрити
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | я́трю́ | я́три́в я́три́ла | {{{3}}}и́тиму | — |
| Ти | я́три́ш | я́три́в я́три́ла | я́три́тимеш | я́три́ |
| Він Вона Воно |
я́три́ть | я́три́в я́три́ла я́три́ло | я́три́тиме | — |
| Ми | я́три́м (-имо́) | я́три́ли | я́три́тимем(о) | я́трі́м(о) |
| Ви | я́три́те | я́три́ли | я́трі́те | |
| Вони | я́три́я́ть | я́три́ли | я́три́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | [[{{{4}}}ячи]] | |||
| Дієприсл. мин. ч. | я́три́вши | |||
| Безособова форма | — | |||
я́-три́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.
Корінь: -ятр-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [ˈjɑˈtrɪte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- спричиняти, викликати чим-небудь запалення, біль, подразнення в чому-небудь (перев. в рані, хворому місці тощо). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- перен. необережними словами, діями, спогадами змушувати знову відчувати, переживати щось важке, неприємне. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- торкатися того, що спричиняє страждання, душевний біль, є вразливим місцем. ◆ Ятрити душу
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від я́три́ти «спричиняти запалення, біль, подразнення», я́три́тися «не загоюватися (про рану); гноїтися», ятріти «палати, горіти, яскраво світити», ятра́ «почервоніння і висипка на шкірі» ЛексПол, ятри́ця «рана, яка не загоюється» Ва, ятри́стий «той, шо легко ятриться», ятря́ний «сповнений пристрасті, палкий; великий (про вогонь)»; — білор. раз'ятрыць «роз'ятрити», пол. jątrzyć «ятрити; дратувати», чеськ. jitřiti, ст. jietřiti, словац. jatriť «тс.», в.-луж. jětřić so «ятритися, гноїтися», н.-луж. jětśiś se «тс.», сербохорв. jeтри́ти «боліти; набрякати», стсл. обѧтрити. — psl. jętriti (< *ętriti); — пов'язується (ЭССЯ 6. 71—72; Brückner 203; KZ 45. 49. Sławski 1 541; Holub—Кор. 155; Holub—Lyer 224) із psl. jętro (< *ętro) «печінка (< нутрощі)» (Пор. утро́ба), менш прийнятне пояснення (Mikl. VGr. 1 39; Fortunatov AfSlPh 11. 573; Брандт РФВ 22. 116; Pokorny 17; Moszyński JP 37/4, 298—299) як форми psl. *intr-(iti) (з інфіксом і ступенем редукції) від кореня psl. *aitr- «горіти», Пор. лит. aitrus «гіркий, терпкий, гострий» (Mikl VGr. I 39; Bern. 1 269-270); з певними застереженнями приймаються обидва тлумачення (Schuster-Šewc 457—458); пов'язання з незбереженим праслов'янським відповідником нім. Eiter «гній» (Matzenauer LF 8. 34—35; Machek ESJČ 229—230) сумнівне.
Переклад ред.
| спричиняти, викликати чим-небудь запалення, біль, подразнення в чому-небудь | |
| необережними словами, діями, спогадами змушувати знову відчувати, переживати щось важке, неприємне | |
| торкатися того, що спричиняє страждання, душевний біль, є вразливим місцем | |