ятряний

Це стабільна версія, перевірена 25 лютого 2024. Є зміни в шаблонах, що очікують на перевірку.

Українська

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.
відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. ятря́ний ятря́на ятря́не ятря́ні
Р. ятря́ного ятря́ної ятря́ного ятря́них
Д. ятря́ному ятря́ній ятря́ному ятря́ним
З. ятря́ного (іcт.)
ятря́ний (неіст.)
ятря́ну ятря́не ятря́них (іст.)
ятря́ні (неіст.)
О. ятря́ним ятря́ною ятря́ним ятря́ними
М. ятря́нім
ятря́ному
ятря́ній ятря́нім
ятря́ному
ятря́них

я-тря́н-ий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -ятря-; суфікс: ; закінчення: -ий.

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. розм. сповнений пристрасті; палкий
  2. зах. палахкотливий (про вогонь) ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

ред.

Антоніми

ред.

Гіпероніми

ред.

Гіпоніми

ред.

Холоніми

ред.

Мероніми

ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість

Етимологія

ред.

Від я́три́ти «спричиняти запалення, біль, подразнення», я́три́тися «не загоюватися (про рану); гноїтися», ятріти «палати, горіти, яскраво світити», ятра́ «почервоніння і висипка на шкірі» ЛексПол, ятри́ця «рана, яка не загоюється» Ва, ятри́стий «той, шо легко ятриться», ятря́ний «сповнений пристрасті, палкий; великий (про вогонь)»; — білор. раз'ятрыць «роз'ятрити», пол. jątrzyć «ятрити; дратувати», чеськ. jitřiti, ст. jietřiti, словац. jatriť «тс.», в.-луж. jětřić so «ятритися, гноїтися», н.-луж. jětśiś se «тс.», сербохорв. jeтри́ти «боліти; набрякати», стсл. обѧтрити. — psl. jętriti (< *ętriti); — пов'язується (ЭССЯ 6. 71—72; Brückner 203; KZ 45. 49. Sławski 1 541; Holub—Кор. 155; Holub—Lyer 224) із psl. jętro (< *ętro) «печінка (< нутрощі)» (Пор. утро́ба), менш прийнятне пояснення (Mikl. VGr. 1 39; Fortunatov AfSlPh 11. 573; Брандт РФВ 22. 116; Pokorny 17; Moszyński JP 37/4, 298—299) як форми psl. *intr-(iti) (з інфіксом і ступенем редукції) від кореня psl. *aitr- «горіти», Пор. лит. aitrus «гіркий, терпкий, гострий» (Mikl VGr. I 39; Bern. 1 269-270); з певними застереженнями приймаються обидва тлумачення (Schuster-Šewc 457—458); пов'язання з незбереженим праслов'янським відповідником нім. Eiter «гній» (Matzenauer LF 8. 34—35; Machek ESJČ 229—230) сумнівне.


Переклад

ред.
Список перекладів
Список перекладів

Джерела

ред.