розуміти

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	розумі́ю	розумі́в розумі́ла	розумі́тиму	—
Ти	розумі́єш	розумі́в розумі́ла	розумі́тимеш	розумі́й
Він Вона Воно	розумі́є	розумі́в розумі́ла розумі́ло	розумі́тиме	—
Ми	розумі́єм(о)	розумі́ли	розумі́тимем(о)	розумі́ймо
Ви	розумі́єте	розумі́ли		розумі́йте
Вони	розумі́ють	розумі́ли	розумі́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	розумі́ючи
Дієприсл. мин. ч.	розумі́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

ро-зу-мі́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — зрозумі́ти.

Корінь: -розум-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. також без додатка і з підрядним реченням сприймати, осягати розумом (у 1, 2 знач.). ◆ немає прикладів застосування.
2. сприймати інформацію, передану жестами, знаками і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
3. осягати, схоплювати розумом, усвідомлювати ідею, зміст, значення чого-небудь написаного, прочитаного, сказаного і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
4. сприймати, схоплювати зміст висловленого нерідною мовою. ◆ немає прикладів застосування.
5. сприймати, усвідомлювати зміст, значення чого-небудь висловленого, написаного, створеного кимсь. ◆ немає прикладів застосування.
6. правильно сприймати людину, поділяючи її світогляд, вчинки, настрої, почуття і т. ін. ◆ Розуміти з півслова.
7. перев. із спол. пройматися свідомістю (у 2 знач.), бути свідомим (у 2 знач.) чого-небудь, ясно, чітко усвідомлювати щось. ◆ немає прикладів застосування.
8. перех. і з підрядним реченням сприймати не розумом, а інтуїцією, чуттям; відчувати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
9. сприймати відчуттям, інстинктивно мову, бажання, накази людини (про тварину). ◆ Розуміти серцем
10. пізнавати закономірності, проникати в суть якого-небудь явища, процесу. ◆ немає прикладів застосування.
11. перев. із запереч. част. не. знаходити пояснення, причину чого-небудь. ◆ немає прикладів застосування.
12. робити припущення, здогадуватися про що-небудь. ◆ немає прикладів застосування.
13. осмислюючи, визнавати, приймати що-небудь. ◆ немає прикладів застосування.
14. оцінюючи, визначати, кваліфікувати певним чином що-небудь. ◆ немає прикладів застосування.
15. мати на увазі. ◆ немає прикладів застосування.
16. мати відомості, знання про кого-, що-небудь. ◆ немає прикладів застосування.
17. добре розбиратися в чому-небудь, бути добре обізнаним у чомусь. ◆ розуміти що-небудь (дещо) — розбиратися в чому-небудь, мати певні знання з чогось.
18. тільки 2 ос., також зі сл. сам, сама, у знач. вставн. сл. і вставн. речення, розм. уживається для зосередження уваги співрозмовника на чому-небудь ◆ Нічого не розумію — уживається для вираження здивування, збентеження і т. ін. ◆ Оце [й] я розумію! — уживається як вигук при вираженні схвалення, заохочення. ◆ Що ви розумієте! — уживається як вигук при запереченні чого-небудь.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: розумець ін. іменники: ро́зум, розумі́ння прикметники: розу́мний дієслова: розумі́тися

Етимологія

Від ??

Переклад

сприймати, осягати розумом
Російськаru: понимать (ru)

сприймати інформацію, передану жестами, знаками і т. ін.

осягати, схоплювати розумом, усвідомлювати ідею, зміст, значення чого-небудь написаного, прочитаного, сказаного і т. ін.

сприймати, схоплювати зміст висловленого нерідною мовою

сприймати, усвідомлювати зміст, значення чого-небудь висловленого, написаного, створеного кимсь

правильно сприймати людину, поділяючи її світогляд, вчинки, настрої, почуття і т. ін.

пройматися свідомістю, бути свідомим чого-небудь, ясно, чітко усвідомлювати щось

сприймати не розумом, а інтуїцією, чуттям; відчувати

сприймати відчуттям, інстинктивно мову, бажання, накази людини

пізнавати закономірності, проникати в суть якого-небудь явища, процесу

знаходити пояснення, причину чого-небудь

робити припущення, здогадуватися про що-небудь

осмислюючи, визнавати, приймати що-небудь

оцінюючи, визначати, кваліфікувати певним чином що-небудь
Російськаru: оценивать (ru), определять (ru), квалифицировать (ru)

мати на увазі

мати відомості, знання про кого-, що-небудь

добре розбиратися в чому-небудь, бути добре обізнаним у чомусь

уживається для зосередження уваги співрозмовника на чому-небудь

Джерела

• Словник УЛІФ: розуміти
• Розуміти // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.