Українська
Редагувати

Морфосинтаксичні ознакиРедагувати

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я роблю́ роби́в
роби́ла
роби́тиму  —
Ти ро́биш роби́в
роби́ла
роби́тимеш роби́
Він
Вона
Воно
ро́бить роби́в
роби́ла
роби́ло
роби́тиме  —
Ми ро́бим (ро́бимо) роби́ли роби́тимем(о) робі́м(о)
Ви ро́бите роби́ли роби́тимете робі́ть
Вони ро́блять роби́ли роби́тимуть  —
Дієприсл. теп. ч. роблячи
Дієприсл. мин. ч. роби́вши
Склад. майб. ч. буду/будеш… роби́ти

робити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаного виду, перехідне (тип дієвідміни 4c за класифікацією А. А. Залізняка). Відповідне дієслово доконаного виду — зробити.

Корінь: -роб-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. діяти, бути зайнятим чимось [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. виготовляти, створювати будь-які вироби [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
  1. ?
  2. ?
Антоніми
  1. ?
  2. ?
Гіпероніми
  1. ?
  2. ?
Гіпоніми
  1. ?
  2. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізмиРедагувати

КолокаціїРедагувати

Прислів'я та приказкиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

Найтісніша спорідненість

ЕтимологіяРедагувати

Від ??

ПерекладРедагувати

Список перекладів

ДжерелаРедагувати