Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	відчу́ю	відчува́в	відчува́тиму	—
Ти	відчу́єш	відчува́в відчува́ла	відчува́тимеш	відчу́й
Він Вона Воно	відчу́є	відчува́в відчува́ла відчува́ло	відчува́тиме	—
Ми	відчу́єм(о)	відчува́ли	відчува́тимем(о)	відчу́ймо
Ви	відчу́єте	відчува́ли		відчу́йте
Вони	відчу́ють	відчува́ли	відчува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	відчу́ючи
Дієприсл. мин. ч.	відчува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	відчу́ваваний
Безособова форма	відчу́вавано

від-чу-ва-ти

Префікс: від-; корінь: -чу-; корінь: -ва-; дієслівне закінчення: -ти.

також із спол. як, що та ін. ‖ неперех. мати здатність сприймати щось, реагувати на щось. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]}
переживати якесь почуття. ◆ Діти в наших будинках ні в чому не повинні відчувати недостачі. (з газети)
1. у сполуч. із сл. себе. почуватися. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]}
також зі спол. як, що та ін. сприймати інтуїцією, чуттям що-небудь.
1. чуттям угадувати; здогадуватися. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]}
також із спол. як, що та ін. розуміти, усвідомлювати що-небудь. ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]}

Найтісніша спорідненість
іменники: відчуття прикметники: відчуттєвий

Від ??

мати здатність сприймати щось, реагувати на щось
Англійська_en: see ^(en)

переживати якесь почуття ‖ почуватися
Польська_pl: czuć się ^(pl)

сприймати інтуїцією, чуттям ‖ чуттям угадувати; здогадуватися

розуміти, усвідомлювати
Англійська_en: understand ^(en)

відчувати