Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття


Українська
Редагувати

Морфологічні та синтаксичні властивостіРедагувати

відмінок однина множина
Н. про́мінь про́мені
Р. про́меню про́менів
Д. про́меневі
про́меню
про́меням
З. про́мінь про́мені
Ор. про́менем про́менями
М. про́меню про́менях
Кл. про́меню* про́мені*

про́-мінь

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: --

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. світловий пучок, що виходить із якого-небудь джерела світла чи предмета, який світиться, збирає у фокус або віддзеркалює світло ◆ Будь-який промінь, проходячи крізь отвір А у порожнину С, назад практично не виходить, бо зазнає багаторазового відбиття і поглинання.
  2. перен. прямі лінії, що розходяться врізнобіч із однієї точки ◆ немає прикладів застосування.
  3. перен. швидкий, несподіваний прояв чого-небудь (щастя, радості, надії і т. ін.); іскра, вогник, жаринка. ◆ Іван дивився на хлоп'ячий чубчик, сині довірливі очі, як озерця перед світанком, і раптом, як промінь, засвітилась думка: — А хочеш, Тарасе, вчитися? Борис Левін, «Видно шляхи полтавські» ◆ Та неждано в чорному потоці безнадії та безпросвітності зблиснув йому промінь, збудив до життя. Юрій Мушкетик, «Яса»
  4. спец. напрям поширення енергії хвиль (електромагнітних, світлових і т. ін.) ◆ рентгенівські промені.
  5. іхт. кісточки плавців водяних тварин ◆ немає прикладів застосування.

СинонімиРедагувати

АнтонімиРедагувати

ГіперонімиРедагувати

ГіпонімиРедагувати

Усталені словосполучення, фразеологізмиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

ЕтимологіяРедагувати

Від ??

ПерекладРедагувати

Список перекладів