Українська
Редагувати

Морфосинтаксичні ознакиРедагувати

відмінок однина множина
Н. ща́стя ща́стя
Р. ща́стя ща́сть
Д. ща́стю ща́стям
З. ща́стя ща́стя
Ор. ща́стям ща́стями
М. ща́сті
ща́стю
ща́стях
Кл. ща́стя* ща́стя*

ща́с-тя

Іменник, неістота, середній рід, I відміна (тип відмінювання 6a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -щаст-; закінчення: .

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості. ◆ немає прикладів застосування.
  2. досягнення, успіх, удача.

СинонімиРедагувати

  1. доля, талан, жереб, судьба, фортуна, планета, планида, уділ, пай; задоволення, утіха, втіха, кайф, кейф, насолода, усолода, розкошування, раювання, заласся
  2. успіх, досягнення, удача, здобуток, перемога, талан, звершення, поступ, тріумф, рекорд

АнтонімиРедагувати

  1. нещастя
  2. горе

ГіперонімиРедагувати

  1. стан, почуття

ГіпонімиРедагувати

  1. блаженство

Споріднені словаРедагувати

Найтісніша спорідненість

ЕтимологіяРедагувати

Від ??

ПерекладРедагувати

почуттяРедагувати

Список перекладів

удачаРедагувати

Список перекладів

ДжерелаРедагувати

У Вікіпедії є стаття