променевий
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | променевий | променева | променеве | променеві |
Р. | променевого | променевої | променевого | променевих |
Д. | променевому | променевій | променевому | променевим |
З. | променевого (іcт.) променевий (неіст.) |
променеву | променеве | променевих (іст.) променеві (неіст.) |
О. | променевим | променевою | променевим | променевими |
М. | променевім променевому |
променевій | променевім променевому |
променевих |
про-ме-не́-вий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -промен-; суфікс: -ев; закінчення: -ий.
Вимова
ред.- МФА: [prɔmeˈnɛu̯ei̯]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
ред.Від про́мінь «смуга світла; [рукав річки]», променяки́ «підклас одноклітинних тварин класу сардових, Radiolaria», променюва́ння, промі́нниця «райдужна оболонка (ока)» Она, промі́ння, промене́вий, промени́стий, променюв́альний, променя́стий, проміни́стий, промі́нний, проміня́стий, промени́тися, промені́ти(ся), проміни́тися, промінюва́ти «променіти» Куз, випромі́нювати, опромі́нний «оточений промінням» Ж, опромі́нювати, ст. промень «промінь (1621); струмінь (води, крові) (1656)»; — білор. прамень «промінь»; — запозичення з польської мови; пол. promień «промінь; смуга; пасмо; спиця (колеса); рукав річки» відповідає укр. по́ромінь «промінь». — Німчук 32—33; Огієнко РМ 1938 І 43. — Див. ще по́ромінь.
Переклад
ред.Список перекладів | |
Джерела
ред. Статтю слід доробити. Це незавершена стаття. Ви можете допомогти проекту, виправивши й доповнивши її.
|