призвілля
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | призві́лля | призві́лля |
Р. | призві́лля | призві́ль |
Д. | призві́ллю | призві́ллям |
З. | призві́лля | призві́лля |
Ор. | призві́ллям | призві́ллями |
М. | призві́ллі призві́ллю |
призві́ллях |
Кл. | призві́лля | призві́лля |
при-зві́-лля
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікси: при-з-; корінь: -віл-; суфікс: -л; закінчення: -я.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- широке, просторе місце, безмежний простір. [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- велика кількість трави, води, чистого повітря і т. ін. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- повна воля, відсутність будь-яких обмежень, вільне життя. [≈ 3][≠ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
- ↑ ?
- ↑ нево́ля, сувере́нна демокра́тія
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
ред.Від при- з- вілля (воля), далі від праслов'янської форми *volja, від котрої також виникли д.-рус., ст.-слов. волꙗ (др.-гр. θέλημα, γνώμη), укр. во́ля, болг. во́ля, сербохорв. во̏ља, словен. vólja, чеськ. vůle, словац. voľa, пол. wola, д.-польське wolá (род. в. wolą), в.-луж., н.-луж. wola. Зв’язано чергуванням голосних із велі́ти, довле́ть. Спорідн. із лит. valià «воля», lat. val̨a «сила, власть», др.-ісл. val (сер. р.), д.-в.-нім. wala (ж. р.) «вибір», нов.-в.-нім. Wahl — те ж, wollen «хотіти», др.-інд. váras «бажання, вибір», авар. vāra- «воля, відбір», валійськ. guell «краще». (Використані матеріали словника М. Фасмера.)
Переклад
ред.Список перекладів | |
Список перекладів | |
Список перекладів | |