Українська
Редагувати

Морфосинтаксичні ознакиРедагувати

відмінок однина множина
Н. про́стір про́стори
Р. про́стору про́сторів
Д. про́стору,
про́сторові
про́сторам
З. про́стір про́стори
Ор. про́стором про́сторами
М. про́стору*,
про́сторові
про́сторах
Кл. про́стору* про́стори*

про́с-тір

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -простір-.

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. тільки одн., філос. одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка характеризується протяжністю та обсягом. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]
  2. необмежена протяжність (в усіх вимірах, напрямах); тривимірна протяжність над землею. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2]
  3. вільний, великий обшир; просторінь. ‖ площа чого-небудь на земній поверхні; територія. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
  4. перен. відсутність яких-небудь обмежень, перешкод у чомусь; воля. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Єди́ний економі́чний про́стір — об'єднання територій декількох країн, у межах якого діють загальні принципи господарювання, узгоджені єдині правила зовнішньоекономічної діяльності.
  5. матем. абстрактна множина з аксіоматично заданою певною структурою, у якій розвивається та чи інша математична теорія. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?

ХолонімиРедагувати

МеронімиРедагувати

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізмиРедагувати

КолокаціїРедагувати

Прислів'я та приказкиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

Найтісніша спорідненість

ЕтимологіяРедагувати

Від ??

ПерекладРедагувати

одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка характеризується протяжністю та обсягом
необмежена протяжність (в усіх вимірах, напрямах); тривимірна протяжність над землею
вільний, великий обшир; просторінь
площа чого-небудь на земній поверхні; територія
відсутність яких-небудь обмежень, перешкод у чомусь; воля
абстрактна множина з аксіоматично заданою певною структурою, у якій розвивається та чи інша математична теорія

ДжерелаРедагувати