працьовитість

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	працьови́тість	—
Р.	працьови́тості	—
Д.	працьови́тості	—
З.	працьови́тість	—
Ор.	працьови́тістю	—
М.	працьови́тості	—
Кл.	працьови́тосте*	—

пра-цьо-ви́-тість

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -праць-; суфікси: -ов-ит-ість.

Вимова

• МФА: [prɐt͡sʲɔˈu̯ɪtʲisʲtʲ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. стан за знач. прикм. працьовитий. ◆ Одні видають абетки, щоб малюки засвоювали букви. А Володимир Олійник створив поетичну абетку, щоб підлітки, читаючи її, запам'ятовували прописні істини життя та заповіді Божі, щоб виховували чесність, чемність, чуйність, працьовитість, шанобливість, щедрість душі. Кожній із цих чеснот присвячений вірш під відповідною літерою.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: працезда́тність, працехли́нність, працівни́к, працівни́ця, пра́ця прикметники: працьови́тий дієслова: працюва́ти, працюва́тися прислівники: працьови́то

Етимологія

Від працьовитий із суфіксом -ість, далі від пра́ця «робота, труд; [хатнє майно, надбання Ме]», працівни́к, працюва́льник «трудівник, працівник», npaцю́нок «твір, витвір» Нед, працеви́й «пов'язаний з працею», працівни́й «працьовитий; утомлений працею» Нед, працівни́чий «пов'язаний з працею» Куз, працьови́тий, працьовний «працьовитий» ВеУг, працюва́ти;, — рос. пра́ца «праця, робота, заняття», білор. пра́ца «праця», словац. ргаса «тс.», в.-луж. ргáса «труднощі, напруження, зусилля», н.-луж. ргóса «тс.; лихо; пологові перейми»; — запозичення з польської мови; пол. ргаса «праця», ст. ргоса, походить від чеськ. pŕace (< *praca), що зводиться до псл. діал. *portja, пов'язаного з psl. *portiti «посилати» (звідки розвинулися болг. пратя «посилаю», мак. прака «посилає», сербохорв. пра̏тити «посилати», яке не має паралелей в інших індоєвропейських мовах; щодо семантики nop. сербохорв. по̀сао «справа, робота» з psl. *posъlъ, пов'язаним з psl. *posblati «послати»; менш переконливе виведення (Machek ESJČ 477—478) *portja з *torpja, похідного від *tьr̥pěti «*t^ъr̥pěti, терпіти»; сумнівне пов'язання з пра́ща (Holub—Кор. 290), як і виведення від праіндоєвр. *per- «летіти» (Lehr-Spławiński Naše řеč 23, 276).   Трубачёв 355—356; Brückner 434; Schuster-Sewč 1157—1158; Младенов 504; Skok III 25—26; Куркина Этимология 1975, 20.

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: assiduity (en)

Джерела

• Словник УЛІФ: працьовитість