працівниця

Це стабільна версія, перевірена 31 січня 2024. Є зміни в шаблонах, що очікують на перевірку.

Українська

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.
відмінок однина множина
Н. працівни́ця працівни́ці
Р. працівни́ці працівни́ць
Д. працівни́ці працівни́цям
З. працівни́цю працівни́ць
Ор. працівни́цею працівни́цями
М. працівни́ці працівни́цях
Кл. працівни́цю працівни́ці

пра-ців-ни́-ця

Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.


Корінь: -працівн-; суфікс: -иц; закінчення: .

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. трудяща людина, трудівник. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. чого і без додатка членкиня якогось виробничого колективу, особа, яка бере участь у певному трудовому процесі, працює за певним фахом. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
    • людина, що працює в якійсь галузі народного господарства, науки, культури. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ науковий працівник

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми

ред.
  1. виробничий колектив

Мероніми

ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість



Етимологія

ред.

Від працівник із суфіксом , далі від пра́ця «робота, труд; [хатнє майно, надбання Ме]», працівни́к, працюва́льник «трудівник, працівник», npaцю́нок «твір, витвір» Нед, працеви́й «пов'язаний з працею», працівни́й «працьовитий; утомлений працею» Нед, працівни́чий «пов'язаний з працею» Куз, працьови́тий, працьовний «працьовитий» ВеУг, працюва́ти;, — рос. пра́ца «праця, робота, заняття», білор. пра́ца «праця», словац. ргаса «тс.», в.-луж. ргáса «труднощі, напруження, зусилля», н.-луж. ргóса «тс.; лихо; пологові перейми»; — запозичення з польської мови; пол. ргаса «праця», ст. ргоса, походить від чеськ. pŕace (< *praca), що зводиться до псл. діал. *portja, пов'язаного з psl. *portiti «посилати» (звідки розвинулися болг. пратя «посилаю», мак. прака «посилає», сербохорв. пра̏тити «посилати», яке не має паралелей в інших індоєвропейських мовах; щодо семантики nop. сербохорв. по̀сао «справа, робота» з psl. *posъlъ, пов'язаним з psl. *posblati «послати»; менш переконливе виведення (Machek ESJČ 477—478) *portja з *torpja, похідного від *tьr̥pěti «*tъr̥pěti, терпіти»; сумнівне пов'язання з пра́ща (Holub—Кор. 290), як і виведення від праіндоєвр. *per- «летіти» (Lehr-Spławiński Naše řеč 23, 276).   Трубачёв 355—356; Brückner 434; Schuster-Sewč 1157—1158; Младенов 504; Skok III 25—26; Куркина Этимология 1975, 20.


Переклад

ред.
трудяща людина, трудівник
робітниця
членкиня якогось виробничого колективу
людина, що працює в якійсь галузі народного господарства, науки, культури

Джерела

ред.