Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття

Редагувати

Морфологічні та синтаксичні властивостіРедагувати

відмінок однина множина
Н. прикме́тник прикме́тники
Р. прикме́тника прикме́тників
Д. прикме́тникові
прикме́тнику
прикме́тникам
З. прикме́тник прикме́тники
Ор. прикме́тником прикме́тниками
М. на/у прикме́тнику на/у прикме́тниках
Кл. прикме́тнику* прикме́тники*

прикме́тник

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмiнка ◆ Як і в російській мові, в українській прикметники поділяються на якісні, відносні та присвійні.

СинонімиРедагувати

основний

АнтонімиРедагувати

ГіперонімиРедагувати

ГіпонімиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

  • зменш.-пестливі. форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:

ЕтимологіяРедагувати

Від ??

ПерекладРедагувати

ДжерелаРедагувати