особняк
Українська
ред.
особняк I
ред.Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | особня́к | особняки́ |
| Р. | особняка́ | особнякі́в |
| Д. | особняко́ві особняку́ |
особняка́м |
| З. | особня́к | особняки́ |
| Ор. | особняко́м | особняка́ми |
| М. | особняку́ | особняка́х |
| Кл. | особняке | особняки́ |
особ-ня́к
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -особн-; суфікс: -як.
Вимова
ред.- МФА: одн. [ɔsɔbnʲɐk], мн. []
прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- упорядкований будинок з усіма виго́дами, який належить багатому власникові або якій-небудь організації ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- окремий, добре спланований будинок на одну сім'ю, переважно із садом, квітниками і т. ін.; садиба [≈ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ?
Переклад
ред.| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
Джерела
ред.- Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5