комісія
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | комі́сія | комі́сії |
| Р. | комі́сії | комі́сій |
| Д. | комі́сії | комі́сіям |
| З. | комі́сію | комі́сії |
| Ор. | комі́сією | комі́сіями |
| М. | комі́сії | комі́сіях |
| Кл. | комі́сіє* | комі́сії* |
ко-мі́-сі-·-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -коміс-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова
ред.- МФА : [koˈmʲisʲijɐ] (одн.), [koˈmʲisʲiji] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- уповноважена група осіб для виконання певного доручення чи попередньої розробки будь-якого питання ◆ виборча комісія ◆ приймальна комісія
- орган державного управління, який виконує певні функції ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- угода, за якої одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду провести операцію від свого імені, але в інтересах і за рахунок комітента, а також плата за здійснення такої операції ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- плата комерційному банку за проведення операцій за дорученням і за рахунок клієнта. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
ред.Від комі́сія, комісіоне́р, комісі́йний, перекомі́сія «повторний огляд комісією», підкомісія; рос. коми́ссия, білор. камі́сія, пол. komisja, чеськ. komise, словац. komisia, в.-луж. komisija, болг. коми́сия, мак. коми́сија, сербохорв. комѝсија, словен. komisija; — очевидно, через посередництво польської мови запозичено з латинської; слат. *commissio «доручення», commissio «збирання; поєднання, зв'язок; змагання; промова» пов'язані з лат. committo «зводжу (для змагання, боротьби); зіставляю, з'єдную; доручаю», утвореним за допомогою префікса com- «з-» від дієслова mitto «кидаю, випускаю, посилаю», до якого зводиться й укр. місія. — СІС 344; Фасмер II 303; Смирнов 149; Christian* 29; Sławski II 386; Kopaliński 508; Holub—Lyer 250; БЕР II 573; Walde—Hofm. II 97—99. — Див. ще коалі́ція, мі́сія.— Пор. коміса́р, коміте́т.
Переклад
ред.| уповноважена група осіб для виконання певного доручення чи попередньої розробки будь-якого питання | |
| |
| орган державного управління, який виконує певні функції | |
| угода, за якої одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду провести операцію від свого імені | |
| плата комерційному банку за проведення операцій за дорученням і за рахунок клієнта | |
Джерела
ред.