комісіонер
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | комісіоне́р | комісіоне́ри |
| Р. | комісіоне́ра | комісіоне́рів |
| Д. | комісіоне́рові комісіоне́ру |
комісіоне́рам |
| З. | комісіоне́ра | комісіоне́рів |
| Ор. | комісіоне́ром | комісіоне́рами |
| М. | комісіоне́рові комісіоне́ру |
комісіоне́рах |
| Кл. | комісіоне́ру | комісіоне́ри |
ко-мі-сі-о-не́р
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -комісі-; суфікси: -он-ер.
Вимова ред.
- МФА : [kɔmʲisʲiɔˈnɛr] (одн.), [kɔmʲisʲiɔˈnɛre] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- посередник в угодах. [▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- особа, яка здійснює за певну винагороду угоди на користь і за рахунок іншої особи (комiтента). [▲ 2] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від комі́сія, комісіоне́р, комісі́йний, перекомі́сія «повторний огляд комісією», підкомісія; рос. коми́ссия, білор. камі́сія, пол. komisja, чеськ. komise, словац. komisia, в.-луж. komisija, болг. коми́сия, мак. коми́сија, сербохорв. комѝсија, словен. komisija; — очевидно, через посередництво польської мови запозичено з латинської; слат. *commissio «доручення», commissio «збирання; поєднання, зв'язок; змагання; промова» пов'язані з лат. committo «зводжу (для змагання, боротьби); зіставляю, з'єдную; доручаю», утвореним за допомогою префікса com- «з-» від дієслова mitto «кидаю, випускаю, посилаю», до якого зводиться й укр. місія. — СІС 344; Фасмер II 303; Смирнов 149; Christian* 29; Sławski II 386; Kopaliński 508; Holub—Lyer 250; БЕР II 573; Walde—Hofm. II 97—99. — Див. ще коалі́ція, мі́сія.— Пор. коміса́р, коміте́т.
Переклад ред.
| посередник | |
| Список перекладів | |