комісіонер

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	комісіоне́р	комісіоне́ри
Р.	комісіоне́ра	комісіоне́рів
Д.	комісіоне́рові комісіоне́ру	комісіоне́рам
З.	комісіоне́ра	комісіоне́рів
Ор.	комісіоне́ром	комісіоне́рами
М.	комісіоне́рові комісіоне́ру	комісіоне́рах
Кл.	комісіоне́ру	комісіоне́ри

ко-мі-сі-о-не́р

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -комісі-; суфікси: -он-ер.

Вимова

• МФА : [kɔmʲisʲiɔˈnɛr] (одн.), [kɔmʲisʲiɔˈnɛre] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. посередник в угодах. ◆ немає прикладів застосування.
2. особа, яка здійснює за певну винагороду угоди на користь і за рахунок іншої особи (комiтента). ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від комі́сія, комісіоне́р, комісі́йний, перекомі́сія «повторний огляд комісією», підкомісія; рос. коми́ссия, білор. камі́сія, пол. komisja, чеськ. komise, словац. komisia, в.-луж. komisija, болг. коми́сия, мак. коми́сија, сербохорв. комѝсија, словен. komisija; — очевидно, через посередництво польської мови запозичено з латинської; слат. *commissio «доручення», commissio «збирання; поєднання, зв'язок; змагання; промова» пов'язані з лат. committo «зводжу (для змагання, боротьби); зіставляю, з'єдную; доручаю», утвореним за допомогою префікса com- «з-» від дієслова mitto «кидаю, випускаю, посилаю», до якого зводиться й укр. місія. — СІС 344; Фасмер II 303; Смирнов 149; Christian* 29; Sławski II 386; Kopaliński 508; Holub—Lyer 250; БЕР II 573; Walde—Hofm. II 97—99. — Див. ще коалі́ція, мі́сія.— Пор. коміса́р, коміте́т.

Переклад

посередник
Англійськаen: agent (en), broker (en), factor (en), jobber (en) Російськаru: комиссионер (ru) чол.

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: комісіонер