зуб
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | зу́б | зу́би |
Р. | зу́ба | зу́бів |
Д. | зу́бові зу́бу |
зу́бам |
З. | зу́б | зу́би |
Ор. | зу́бом | зу́бами |
М. | на/у зу́бі | на/у зу́бах |
Кл. | зу́бу* | зу́би* |
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -зуб-.
Вимова
ред.- МФА : [ˈzˈub] (одн.), [ˈzube] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- анат. кісткове утворення в ротовій порожнині хребетних тварин, використовуються для розкушування і пережовування їжі, а також з метою нападу і захисту ◆ Дарованому коневі в зуби не дивляться. Приказка
- спец. гострий виступ на чому-небудь (знарядді, машині і т. ін.); зубець (у 1 знач.) ◆ Максим вносить довгі залізні прути, з яких потім рубатимуть зуби для борін. М. Зарудний
- етн. назва народної пісні й танцю. ◆ Бандура горлиці бриньчала. Сопілка зуба затинала. І. Котляревський
- елемент шестерні, зірочки (у 3 знач.)
Синоніми
ред.Антоніми
ред.- —
- —
- —
- —
Гіпероніми
ред.- —
- —
- —
- —
Гіпоніми
ред.- —
- —
- —
- —
Усталені словосполучення, фразеологізми
ред.- гострити зуби
- держати язик за зубами
- зуб мудрості
- зуб молочний
- зуб постійний
- брати на зуби
- зуб за зуб
- зуб бетонний
- зуб бетонний глибокий
- зуб бетонний верховий
- зуб висячий
- зуб глибокий
- зуб залізобетонний
- зуб кесонний
- зуб греблі
Споріднені слова
ред.- зменш.-пестливі форми: зубенята, зубик, зубок, зубоньки
- іменники: зубище, зуб'я, зуботичина, зуботичка, зубочистка
- прикметники: зубний, зубовий, зубовний, зубатий, гнилозубий, беззубий, гострозубий, губно-зубний, дво-зубий, зазублений, дрібнозубий, зубооброблювальний, зубообробний, зубопротезний, зуборізальний, зуборізний, зубофрезерний, зубошліфувальний
- дієслова: зубрити
- прислівники:
Етимологія
ред.Від праслов'янської форми, від котрої також виникли др. зубъ, стсл. зѫбъ (давньогр. ὀδούς), рос. , укр. зуб, болг. зъб(ъ́т), схв. зу̑б (род. в. зу̑ба), слн. zȏb, чес. , слц. zub, пол. ząb (род. zębu), вл. , нл. zub. Споріднене з лит. žаm̃bаs «гострий предмет, грань балки, лезо», латис. zùobs «зуб», лит. žam̃bis «соха»; з другим вокалізмом: žem̃bti, žembiù «кроїти, різати», ав. zǝmbayađvǝm «подрібнюєте», дінд. jámbhas «зуб, паща», мн. «щелепа», гр. γόμφος «кілочок, цвях», γομφίος «ікло», алб. dhąmр, dhëmp «зуб», двн. kamb «гребінь», тох. A kаm «зуб», тох. B keme. Порівн. зубатий, схв. зу̀бат, схв. zobàt, zubatý «зубатий, зубчастий», пол. zębaty, лит. žambúotas «з гострими краями», гр. γομφωτός «з кілочками»; іє. *ǵom-bhos «виступ, те, що виросло» — від *ǵen- «народжуватися».
- Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1985. Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.
- (Використані матеріали словника М. Фасмера.)
Переклад
ред.кісткове утворення в ротовій порожнині хребетних тварин | |
|
гострий виступ на чому-небудь | |
назва народної пісні й танцю | |
елемент шестерні, зірочки | |
Джерела
ред.Білоруська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | зу́б | зу́бы |
Р. | зу́ба | зу́баў |
Д. | зу́бу | зу́бам |
З. | зу́б | зу́бы |
О. | зу́бам | зу́бамі |
М. | зу́бе | |
Пр. | {{{prp-sg}}} | - |
зу́б
іменник, чоловічий рід, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -зуб-.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- зуб (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Джерела
ред.Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | зу́б | зу́бы |
Р. | зу́ба | зу́бов |
Д. | зу́бу | зу́бам |
З. | зу́б | зу́бы |
О. | зу́бом | зу́бами |
П. | зу́бе | зу́бах |
зу́б
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -зуб-.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- зуб (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |