вість
Українська
ред.
вість (іменник)
ред.Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ві́сть | ві́сті |
| Р. | ві́сті | ві́стей |
| Д. | ві́сті | ві́стям |
| З. | ві́сть | ві́сті |
| Ор. | ві́стю | ві́стями |
| М. | ві́сті | ві́стях |
| Кл. | ві́сте* | ві́сті* |
ві́сть
Іменник, неістота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -вість-.
Вимова
ред.Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- звістка, повідомлення. ◆ Як мати вість таку почула, То тілько вічно не заснула. Іван Котляревський ◆ Вісті з фронтів були тяжкі, і Самійло Вихор помітно втрачав рівновагу. Василь Кучер ◆ Ой прийшли Перебийносу немудрії вісти. Добрі вісті не лежать на місці. Таке життя, що хоч без вісти тікай , «Словарь української мови»
- тільки мн. складова частина назв деяких періодичних видань. ◆ Вісті Академії наук УРСР
Синоніми
ред.- віда, відвість, відповість, вістка, вістонька, вісточка, звідомлення, звістка, звістонька, звісточка, звість, звісь, новина, оголоска, оповістка, оповість, освідчення, повідомлення.
Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
ред.Від відати.
Переклад
ред.| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
вість (дієслово)
ред.ві́сть
- форма теперішнього часу третьої особи однини дійсного способу дієслова вім
◆ немає прикладів застосування.
Етимологія
ред.Від вѣсть, далі від псл. vѣstь.