повість
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | по́вість | по́вісті |
Р. | по́вісті | по́вістей |
Д. | по́вісті | по́вістям |
З. | по́вість | по́вісті |
Ор. | по́вістю | по́вістями |
М. | по́вісті | по́вістях |
Кл. | по́вісте* | по́вісті* |
по́-вість
Іменник, неістота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: по-; корінь: -вість-.
Вимова ред.
- МФА : [ˈpɔu̯ʲisʲtʲ] (одн.), [ˈpɔu̯ʲisʲtʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- літературний художній розповідний твір, що займає проміжне місце між оповіданням і романом ◆ Любима форма, в яку Франко одягає свої прозаїчні твори — це короткі оповідання… Але він пише і великі повісті Михайло Коцюбинський, III, 1956, 39 ◆ Всі ці трагічні оповідання Шевченко не забував. Вони стали тим невичерпним джерелом, з якого до самої смерті черпав він теми для своїх повістей і поем Зінаїда Тулуб, В степу…, 1964, 214
- оповідання. ◆ А сюю повість, або казку, та розказував мені покійний Панас Месюра Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 222 ◆ Просто й немудро пливла промова — повість жіночого життя Василь Еллан, II, 1958, 9
Синоніми ред.
- —
- —
Антоніми ред.
- —
- —
Гіпероніми ред.
- твір
- —
Гіпоніми ред.
- —
- —
Холоніми ред.
- —
- —
Мероніми ред.
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |