оповісник

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок	однина	множина
Н.	опові́сник	опові́сники
Р.	опові́сника	опові́сників
Д.	опові́сникові опові́снику	опові́сникам
З.	опові́сника	опові́сників
Ор.	опові́сником	опові́сниками
М.	опові́сникові, опові́снику	опові́сниках
Кл.	опові́снику	опові́сники

о-по-ві́с-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікси: о-по-; корінь: -віс-; суфікс: -ник.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

той, хто оповіщає кого-небудь про щось. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

↑ окличник

Антоніми

↑ ?

Гіпероніми

↑ людина

Гіпоніми

↑ ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів
Англійська_en: crier ^(en); herald ^(en)

Джерела ред.

Словник УЛІФ: оповісник

Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=оповісник&oldid=471968