відати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	ві́даю	ві́дав ві́дала	ві́датиму	—
Ти	ві́даєш	ві́дав ві́дала	ві́датимеш	ві́дай
Він Вона Воно	ві́дає	ві́дав ві́дала ві́дало	ві́датиме	—
Ми	ві́даєм(о)	ві́дали	ві́датимем(о)	ві́даймо
Ви	ві́даєте	ві́дали		ві́дайте
Вони	ві́дають	ві́дали	ві́датимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	ві́даючи
Дієприсл. мин. ч.	ві́давши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

ві-да-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — пові́дати.

Корінь: -від-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [ˈwi.dɑ.tɪ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. перех. а також із спол. як, що, заст. знати, мати про що-небудь уявлення, відомості.
2. неперех. розвідувати, збирати відомості.
3. неперех. керувати, розпоряджатися (чим-небудь).

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• Ві́дом не ві́дати (чого) — зовсім нічого не знати про що-небудь; не мати жодних відомостей про щось.
• Знать не знати, відать не відати — не мати ніяких відомостей про щось.
• не знати, не відати — не мати ніяких відомостей про щось.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: вивідання, вивідування, вивідувач, відання

Етимологія

Від ст.укр. вѣдати

Переклад

знати, мати про що-небудь уявлення, відомості
Англійськаen: know (en) Польськаpl: wiedzieć (pl)

розвідувати, збирати відомості
Французькаfr: reconnaître (fr)

керувати, розпоряджатися
Англійськаen: contol (en) Російськаru: ведать (ru) Французькаfr: contôle (fr)

Джерела

• Словник УЛІФ: відати
• Відати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.