цюрити
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | цю́рю | цю́рив | цю́ритиму | — |
| Ти | цю́риш | цю́рив цю́рила | цю́ритимеш | цю́р |
| Він Вона Воно |
цю́рить | цю́рив цю́рила цю́рило | цю́ритиме | — |
| Ми | цю́рим(о) | цю́рили | цю́ритимем(о) | цю́рмо |
| Ви | цю́рите | цю́рили | цю́рте | |
| Вони | цю́рять | цю́рили | цю́ритимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | ||||
| Дієприсл. мин. ч. | цю́ривши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | цю́рений | |||
| Безособова форма | цю́рено | |||
цю́-ри-ти
Дієслово, недоконаного виду, перехідне, дієвідміна 2a.
Корінь: -цюр-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА : [ˈt͡sʲurete] (одн.), [—] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |