У Вікіпедії є стаття

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. сова́ со́ви
Р. сови́ со́в
Д. сові́ со́вам
З. сову́ со́в
Ор. сово́ю со́вами
М. сові́ со́вах
Кл. со́во со́ви

со-ва́

Іменник, істота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1*d за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -сов-; закінчення: .

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

 
Сова сіра
  1. хижий нічний птах з великою круглою головою, великими очима й коротким гачкуватим дзьобом. ◆ Підраховано, що одна сова поїдає за рік таку кількість мишей, яка може знищити цілу тонну зерна. , «Зоологія. Підручник для 7 кл.», 1957 р. ◆ Десь крикнула сова смутно та жалібно, неначе жалілась або плакала, мов дитина. Нечуй-Левицький, «V», 1966 р. ◆ В тайзі всіма голосами верещали перелякані сови. Володимир Гжицький, «Чорне озеро», 1961 р. * У порівняннях. ◆ Руденький чоловічок заблимав, як сова, очима. Олесь Досвітній, «Вибране», 1959 р. ◆ І засохли мої сльози, // Сльози молодії. // І тепер я розбитеє // Серце ядом гою, // І не плачу, й не співаю, // А вию совою. Тарас Шевченко, «I», 1963 р. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ [Б о б р е н к о:] Глядіть же ви, як тільки що зачули, // То зараз нам ви дайте певний знак. // [2-й  к о з а к:] Так, знаємо; совою крикнем. Володимир Самійленко, «II», 1958 р.
  2. тільки мн.: сови Совоподібні (лат. Strigiformes) — ряд птахів, до якого належать сова, пугач, тощо, які ведуть сутінковий спосіб життя. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Сови — осілі або кочові птахи; вони дуже корисні і потребують охорони. З Вікіпедії
  3. організація психіки людини, період активності якої доводиться на нічний час; людина такого типу (протил.: жайворонок). [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3]◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Псл. sova давнього звуконаслідувального походження; — паралельне дбрет. couann «сова», брет. kaouen «сова», кімр. cuan «нічна сова», лат. cavannus «сіра сова» (з гал.), а також двн. hūwo' «сова», hūwila «совка», вірм. sag «гуска», лит. šaũkti «кричати» та іншим задньопіднебінним лит. kóva «галка», naktikóva «сова, нічний ворон», двн. kaha «галка», дінд. kā́uti «кричить», що виводяться з іє. *kā́u-/kḗu-/kū- «кричати, вити», з яким пов'язані також псл. kavъkati «кричати», укр. ка́вкати «кричати», ка́ва «галка, сива ворона». — Булаховський Вибр. пр. III 262; Черных II 183—184; Фасмер III 704; Brückner 508; Holub—Lyer 447; Machek ESJČ 568; Schuster-Šewc 1336; Skok III 307; Mareš Slavia 1967, 361—364; Trautmann 123, 300; Fraenkel 968; Mühl.—Endz. III 772; Kořínek 137; Pokorny 535—536.Пор. кав.


Переклад ред.

хижий нічний птах з великою круглою головою, великими очима й коротким гачкуватим дзьобом
ряд птахів, до якого належать сова, пугач, тощо, які ведуть сутінковий спосіб життя
організація психіки людини, період активності якої доводиться на нічний час

Джерела ред.

Російська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

Іменник.

Корінь: --.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Джерела ред.