сова
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | сова́ | со́ви |
Р. | сови́ | со́в |
Д. | сові́ | со́вам |
З. | сову́ | со́в |
Ор. | сово́ю | со́вами |
М. | сові́ | со́вах |
Кл. | со́во | со́ви |
со-ва́
Іменник, істота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1*d за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -сов-; закінчення: -а.
Вимова
ред.- МФА : [sɔ̝ˈwɑ] (одн.), [ˈsɔwɪ] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- хижий нічний птах з великою круглою головою, великими очима й коротким гачкуватим дзьобом. ◆ Підраховано, що одна сова поїдає за рік таку кількість мишей, яка може знищити цілу тонну зерна. , «Зоологія. Підручник для 7 кл.», 1957 р. ◆ Десь крикнула сова смутно та жалібно, неначе жалілась або плакала, мов дитина. Нечуй-Левицький, «V», 1966 р. ◆ В тайзі всіма голосами верещали перелякані сови. Володимир Гжицький, «Чорне озеро», 1961 р. * У порівняннях. ◆ Руденький чоловічок заблимав, як сова, очима. Олесь Досвітній, «Вибране», 1959 р. ◆ І засохли мої сльози, // Сльози молодії. // І тепер я розбитеє // Серце ядом гою, // І не плачу, й не співаю, // А вию совою. Тарас Шевченко, «I», 1963 р. [▲ 1] ◆ [Б о б р е н к о:] Глядіть же ви, як тільки що зачули, // То зараз нам ви дайте певний знак. // [2-й к о з а к:] Так, знаємо; совою крикнем. Володимир Самійленко, «II», 1958 р.
- тільки мн.: сови Совоподібні (лат. Strigiformes) — ряд птахів, до якого належать сова, пугач, тощо, які ведуть сутінковий спосіб життя. [▲ 2] ◆ Сови — осілі або кочові птахи; вони дуже корисні і потребують охорони. З Вікіпедії
- організація психіки людини, період активності якої доводиться на нічний час; людина такого типу (протил.: жайворонок). [▲ 3] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Псл. sova давнього звуконаслідувального походження; — паралельне дбрет. couann «сова», брет. kaouen «сова», кімр. cuan «нічна сова», лат. cavannus «сіра сова» (з гал.), а також двн. hūwo' «сова», hūwila «совка», вірм. sag «гуска», лит. šaũkti «кричати» та іншим задньопіднебінним лит. kóva «галка», naktikóva «сова, нічний ворон», двн. kaha «галка», дінд. kā́uti «кричить», що виводяться з іє. *kā́u-/kḗu-/kū- «кричати, вити», з яким пов'язані також псл. kavъkati «кричати», укр. ка́вкати «кричати», ка́ва «галка, сива ворона». — Булаховський Вибр. пр. III 262; Черных II 183—184; Фасмер III 704; Brückner 508; Holub—Lyer 447; Machek ESJČ 568; Schuster-Šewc 1336; Skok III 307; Mareš Slavia 1967, 361—364; Trautmann 123, 300; Fraenkel 968; Mühl.—Endz. III 772; Kořínek 137; Pokorny 535—536. — Пор. кав.
Переклад
ред.хижий нічний птах з великою круглою головою, великими очима й коротким гачкуватим дзьобом | |
ряд птахів, до якого належать сова, пугач, тощо, які ведуть сутінковий спосіб життя | |
|
організація психіки людини, період активності якої доводиться на нічний час | |
|
Джерела
ред.Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.
Іменник.
Корінь: --.
Вимова
ред.Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??