спосіб

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	спо́сіб	спо́соби
Р.	спо́собу	спо́собів
Д.	спо́собу, спо́собові	спо́собам
З.	спо́сіб	спо́соби
Ор.	спо́собом	спо́собами
М.	спо́собу*, спо́собові	спо́собах
Кл.	спо́собу*	спо́соби*

спо́-сіб

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -спосіб-.

Вимова

• МФА: [ˈspɔsʲib]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: [спо́с'іб]

Семантичні властивості

Значення

1. певна дія, прийом або система прийомів, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь, досягти чогось. ◆ Єремія побачив, що треба змінити спосіб діяння, щоб часом його слободи не спустошились зовсім вкрай, до решти (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 27); Панотцям припав до вподоби такий спосіб розмови, отож ухопились і вони за нього (Лесь Мартович, Тв., 1954, 215); [Химка:] Треба ж чимсь заробляти… [Іван:] То отаким способом заробляти?… (Панас Мирний, V, 1955, 245); Збракували багачі Данька. Та згодом він сам знайшов спосіб допомагати родині: з весни промишляв рибою (Олесь Гончар, I, 1959, 8); Виявилося, що отець Вікентій самотужки вперто вивчає медицину і особливо способи лікування травами (Михайло Стельмах, I, 1962, 251); Вона викликала Марійку, і та продемонструвала на дошці свій спосіб (Олесь Донченко, V, 1957, 363); Велике значення для ефективного використання органічних добрив має час і спосіб їх внесення (Хлібороб України, 12, 1968, 14)
2. те, що служить знаряддям, засобом і т. ін. у якій-небудь справі, дії. ◆ Найкращий спосіб — отрута. Наприклад — морфій… Чого ж я мучусь? Чому не вмираю? ..Вода теж притягала мою увагу, хоч се був би найгірший спосіб (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); Воля, Рада й Аліна, прийнявши квіти, відмовилися скористатися з такого допотопного способу пересування, як візник (Юрій Яновський, II, 1954, 96); Перекладач з однієї мови на іншу є не тільки способом збагачення духовного досвіду читачів, а й способом збагачення мови, на яку той чи інший твір перекладається (Максим Рильський, IX, 1962, 59)
3. лінгв. граматична категорія дієслів, що виражає відношення дії (або стану) до дійсності, встановлюване мовцем ◆ Типовими морфологічними ознаками дієслова, що відрізняють його від інших частин мови, є зміна за особами, часами і способами (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 319); Категорія способу включає в себе форми дійсного способу, наказового (Сучасна українська літературна мова, II, 1969, 387)

Синоніми

1. частк. засіб, прийом
2. —
3. —

Антоніми

1. —
2. —
3. —

Гіпероніми

1. —
2. —
3. —

Гіпоніми

1. —
2. —
3. —

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• не спосіб
• спосіб виробництва
• радянський спосіб життя
• дійсний спосіб, наказовий спосіб, умовний спосіб

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

певна дія, прийом
Англійськаen: way (en), method (en), mode (en) Німецькаde: Weise (de) жін., -en, -en, Art (de) жін., Art una Weise; Verfahren (de) сер., -ären, Methode (de) жін., -en, -en Польськаpl: sposób (ru) чол. Російськаru: способ (ru) чол.

те, що служить знаряддям, засобом і т. ін. у якій-небудь справі, дії.
Англійськаen: means (en) sg & pl; усіма способами by every means (en) Польськаpl: sposób (ru) чол.

граматична категорія дієслів, що виражає відношення дії (або стану) до дійсності, встановлюване мовцем
Англійськаen: mood (en) Німецькаde: Modus (de) чол., -di, дійсний спосіб Indikativ (de) чол., Wirklichkeitsform (de) жін.; наказовий спосіб Imperativ (de) чол. , Befehlsform (de) жін.; умовний спосіб Konjuunktiv (de) чол. , Möglichleitsform (de) жін.

Джерела

• Словник УЛІФ: спосіб
• Спосіб // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.