склонение
Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | одн. | мн. |
|---|---|---|
| Н. | склоне́ниие | склоне́ниия |
| Р. | склоне́ниия | склоне́ниий |
| Д. | склоне́ниию | склоне́нииям |
| З. | склоне́ниие | склоне́ниия |
| О. | склоне́ниием | склоне́нииями |
| П. | склоне́ниии | склоне́нииях |
скло-не́-ни·е
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: с-; корінь: -клон-; суфікси: -ениj-е.
Вимова
ред.- МФА: [skɫɐˈnʲenʲɪjə]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- нахиляння, схиляння ◆ немає прикладів застосування.
- лінгв. (процес) відмінювання ◆ немає прикладів застосування. ; (результат) відміна ◆ немає прикладів застосування.
- астрон. схилення ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.
Гіпоніми
ред.- —
- —
- —
Співгіпоніми
ред.Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
ред.Від дієсл. склонять (склонить), далі від клонить, далі — праслов'янської форми, від котрої також виникли ст.-слов. клонити (д.-грец. κλίνειν «наклонять»), рос. клонить, укр. клони́ти, білор. клонíць, болг. клоня́ «клонить, склонять», сербохорв. кло̀нити, кло̏ним «уклонять(ся), склонять(ся)», словен. klóniti, klǫ́nim «защищать, заслонять (от дождя, ветра)», чеськ. klonit «наклонять; сгибать», словац. klоniť, пол., в.-луж. kłonić, н.-луж. kłoniś. (Використані матеріали словника М. Фасмера.).