схилення

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	схи́лення	схи́лення
Р.	схи́лення	схи́лень
Д.	схи́ленню	схи́ленням
З.	схи́лення	схи́лення
Ор.	схи́ленням	схи́леннями
М.	схи́ленні схи́ленню	схи́леннях
Кл.	схи́лення	схи́лення

схи́-ле-ння

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: с-; корінь: -хил-; суфікси: -е-нн; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [ˈsxɪlenʲːɐ] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. дія чи стан за значенням схилити, схиляти, схилитися, схилятися[[Категорія:Вербальні слова}}]]. ◆ немає прикладів застосування.
2. геогр. кут між географічним і магнітним меридіанами у даній точці земної поверхні. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. астрон. кутова відстань світила від небесного екватора. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прикметники: схильний дієслова: схиляти

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: схилення