санітар

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	саніта́р	саніта́ри
Р.	саніта́ра	саніта́рів
Д.	саніта́рові саніта́ру	саніта́рам
З.	саніта́ра	саніта́рів
Ор.	саніта́ром	саніта́рами
М.	саніта́рові саніта́ру	саніта́рах
Кл.	саніта́ру	саніта́ри

са-ні-та́р

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -санітар-.

Вимова

• МФА: [sɐnʲɪˈtaɾ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. мед., молодший медичний працівник у лікувальному закладі, зайнятий доглядом за хворими та пораненими, підтримкою чистоти (санітарії) у приміщеннях та виконанням допоміжних функцій в медичній практиці.
2. мед., рядовий медичної служби в армії (у війську), котрий надає першу медичну допомогу пораненим та виносить їх з поля битви.
3. той, хто підтримує екологічну рівновагу та здоровий стан середовища, знищуючи слабих й хворобливих тварин (селекція), і т.п. ◆ Мурахи — санітари лісу.

Синоніми

1. —
2. —
3. —

Антоніми

1. —
2. —
3. —

Гіпероніми

1. медичний працівник
2. —
3. —

Гіпоніми

1. —
2. —
3. —

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: санітарка, санітарія, санпропускник прикметники: санітарний, санітарський

Етимологія

Походить від Шаблон:етимологія:санітар

Переклад

молодший медичний працівник у лікувальному закладі
Іспанськаes: enfermero; barchilón (Лат. Амер.) Італійськаit: inserviente (di ospedale); portantino; infermiere Англійськаen: hospital attendant, orderly, corpsman, aidman (aid-man) Німецькаde: Sanitäter; Krankenwärter, Krankenpfleger Польськаpl: sanitariusz Російськаru: санитар чол. Французькаfr: infirmier, sanitaire

санітар рядовий медичної служби в армії (у війську)

той, хто підтримує екологічну рівновагу та здоровий стан середовища

Джерела

• Словник УЛІФ: санітар
• стор. 359 (том XI серія: Матеріяли української мови), «Правописний словник», Григорій Голоскевич, вид. Наукового Товариства Т. Г. Шевченко (за нормами українського правопису Всеукраїнської Академії Наук, м. Харків-1929 р.), видання дванадцяте, м. Нью-Йорк - Париж-Сидней-Торонто-Львів, 1994 р. ISBN 5-7707-4313-1
• стор. 679, «Орфографічний словник української мови», укл. Головачук С. І. та ін., вид. «Довіра» та укр.-амер. фонд «Відродження», м. Київ, 1994 р. — 864 с. ISBN 5-85154-112-1