пробудок

Це стабільна версія, перевірена 5 березня 2024. Є зміни в шаблонах, що очікують на перевірку.

Українська

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.
відмінок однина множина
Н. пробу́док  —
Р. пробу́дку  —
Д. пробу́дкові
пробу́дку
 —
З. пробу́док  —
Ор. пробу́дком  —
М. пробу́дкі  —
Кл. пробу́дку*  —

про-бу́-док

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Префікс: про-; корінь: -буд-; суфікс: -ок.

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. те ж саме, що пробудження. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Любив і Петренко перший весїнний про́будок, він йому подобав ся навіть більше, нїж справжнїй весїнний ро́зпал. Школиченко М., «Між народ» Джерело — commons:Часопис_Зоря._1894._14.pdf.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

ред.

Мероніми

ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість

Етимологія

ред.

Від будити «переривати сон; [боронувати перед сівбою) зорану землю]» (¹), буди́льник, збу́джувати, збу́дник, збу́джувальний, збу́дливий, збу́дний, обу́да «пробудження», збу́дження Ж, побу́дка, побу́дник, побу́дливий, пробужа́ти, npoбуд «пробудження» Ж, пробу́док «тс.» Ж; — рос. будить, білор. будзіць, др. будити, пол. budzić, чеськ. budíiti, словац. budiť, в.-луж. budźić, н.-луж. buziś, полаб. våzbäudet «будити, збуджувати», болг. будя, мак. буди, сербохорв. бу́дити, словен. budíti, стсл. боудити; — psl. buditi, мабуть, каузатив від bъděti (nop. рос. бдеть, др. бъдѣти, чеськ. bdítі, словац. bdieť, болг. бдя, мак. бди, сербохорв. bdjȅti, словен. bdéti стсл. бъдѣти; — споріднене з лит. baudžiù, baũsti «примушувати, спонукати; карати», báudintі «заохочувати, спонукати», pasibaudýti «підніматися, вирушати (в дорогу)», лат. bauslis «заповідь», прус. etbaudints «збуджений, бадьорий», budē «пильнує, наглядає», санскр. bódhati «тс.; прокидається», bodháyatі «будить, повчає», ав.baoбауеiti «вчить», Ьаобаitē «пильнує, наглядає», осет. æmbūdyn «чути; нюхати; відчувати» (Пор. ірл. baud «відчувати»), гр. πεύθομαι «пізнаю», готська anabiudan «наказувати», дав.-англ. bēodan «сповіщати, пропонувати», н.-нім. bieten пропонувати, надавати, gebieten «наказувати, веліти»; праіндоєвр. 'bheudh- «не спати, пильнувати, охороняти, слідкувати, чекати, підстерігати»,— Шанский ЭСРЯ І 2, 211; Фасмер І 230; Преобр. І 21; Горяев 31; Sławski І 48; Brückner 47; Machek ESJČ 74—75; БЕР I 86—87; Skok I 127—128; ЗССЯ 3, 76- 77; Sł. prasł. I 434; Sadn.— Aitz. VWb. I 349—354; Bern. I 96—97; Toпоров I 258—259; Trautmann 32—33; Kluge—Mitzka 75; Uhlenbeck 102; Абаев ИЭСОЯ I 140; Mühl.— Endz. 1267; Mayrhofer II 449—450; Pokorny 150—151.— Пор. блюсти́.


Переклад

ред.
Список перекладів

Джерела

ред.