переставати
Українська
ред.
переставати I ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | перестаю́ | перестава́в | перестава́тиму | — |
| Ти | перестає́ш | перестава́в перестава́ла | перестава́тимеш | перестава́й |
| Він Вона Воно |
перестає́ | перестава́в перестава́ла перестава́ло | перестава́тиме | — |
| Ми | перестає́м (-ємо) | перестава́ли | перестава́тимем(о) | перестава́ймо |
| Ви | перестаєте | перестава́ли | перестава́йте | |
| Вони | перестають | перестава́ли | перестава́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | перестаючи́ | |||
| Дієприсл. мин. ч. | перестава́вши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Пас. дієприкм. мин. | * | |||
| Безособова форма | — | |||
переставати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2b✕. Образование страдального причастия прош. вр. затруднительно.
Префікс: пере-; корінь: -ста-; суфікс: -ва; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [perestɐˈu̯ɑte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- безос. до перестати. ◆ немає прикладів застосування.
- припиняти робити щось, виконувати якусь дію, займатися чим-небудь або виходити з якого-небудь стану. ◆ немає прикладів застосування.
- тільки док., наказ. сп. уживається для передавання наказу або прохання припинити яку-небудь дію (розмову, плач і т. ін.). ◆ немає прикладів застосування.
- затихати (про звуки, утворювані якою-небудь дією). ◆ немає прикладів застосування.
- припинятися (про дощ, сніг, вітер і т. ін.). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| перестати | |
| припиняти робити щось, виконувати якусь дію | |
| уживається для передавання наказу або прохання припинити яку-небудь дію | |
| затихати | |
| припинятися | |
переставати II ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | перестаю́ | перестава́в | перестава́тиму | — |
| Ти | перестає́ш | перестава́в перестава́ла | перестава́тимеш | перестава́й |
| Він Вона Воно |
перестає́ | перестава́в перестава́ла перестава́ло | перестава́тиме | — |
| Ми | перестає́м (-ємо) | перестава́ли | перестава́тимем(о) | перестава́ймо |
| Ви | перестаєте | перестава́ли | перестава́йте | |
| Вони | перестають | перестава́ли | перестава́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | перестаючи́ | |||
| Дієприсл. мин. ч. | перестава́вши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Безособова форма | — | |||
переставати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2b.
Префікс: пере-; корінь: -став-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- перегороджувати дорогу кому-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: переставати
- Словник УЛІФ: переставати
- Переставати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.