пасив
Українська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | паси́в | паси́ви |
| Р. | паси́ву | паси́вів |
| Д. | паси́вові паси́ву |
паси́вам |
| З. | паси́в | паси́ви |
| Ор. | паси́вом | паси́вами |
| М. | на/у паси́ві | на/у паси́вах |
| Кл. | паси́ву* | паси́ви* |
па-си́в
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -пасив-.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: [паси́ў]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- Менш ініціативна, менш діяльна частина колективу, суспільства.
- фін. сукупність боргів і зобов'язань підприємства, установи. ◆ Пасив банку. ◆ Підрахувати пасив.
- ек., бухг.
- часто у мн. одна зі сторін бухгалтерського балансу (права), що характеризує джерела формування, надходжень коштів підприємств, організацій, фірм за їх складом, цільовим призначенням і розміщенням.
- сукупність заборгованостей та невиконаних зобов'язань підприємства. ◆ Пасиви поділяються на поточні зобов'язання, довгострокові борги та довгострокові зобов'язання.
- перевищення витрат над надходженнями.
- дефіцит платіжного балансу державного бюджету.
- ек., бухг.
- лінгв. категоріальна форма стану, що утворюється за допомогою частки -ся, приєднуваної до дієслів дійсного стану, і вказує на таке відношення, коли реальний об'єкт дії виступає в реченні як підмет, а реальний суб'єкт (виконавець дії) виступає як додаток в орудному відмінку без прийменника. ◆ Пасив (або пасивний стан) — показує, що об'єкт «зазнає» якої-небудь дії («Лист пишеться мною.»); також може позначати й результат такої дії («Лист написаний мною»).
- перен. те, що становить негативну сторону будь-якого явища, справи.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Запозичения з латинської мови; лат. passīvus — «недіяльний; той, що зазнає чогось»; походить від patior «терплю, зазнаю», спорідненого з гр. πήμα «нещастя, страждання», πηρός ««паралізований, сліпий». — CIC² 629; Kopaliński 728; Holub-Lyer 361; РЧДБЕ 540; Вујаклија 690; Walde-Hofm. 1-264. — Пор. пасія.
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |
