прийменник
Українська
Редагувати
Морфосинтаксичні ознаки Редагувати
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | прийме́нник | прийме́нники |
Р. | прийме́нника | прийме́нників |
Д. | прийме́ннику прийме́нникові |
прийме́нникам |
З. | прийме́нник | прийме́нники |
Ор. | прийме́нником | прийме́нниками |
М. | на/в прийме́ннику | на/в прийме́нниках |
Кл. | прийме́ннику* | прийме́нники* |
при-йме́н-ник
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: при-; корінь: -ймен-; суфікси: -н-ник.
Вимова Редагувати
- МФА : [prei̯ˈmɛnːek] (одн.), [prei̯ˈmɛnːeke] (мн.)
прослухати вимову
- УФ: [приейме́н:иек]
Семантичні властивості Редагувати
Значення Редагувати
- незмінне службове слово, що вказує на відношення керованого іменника, а також займенника і числівника до керуючого слова ◆ Прийменники бувають прості або первісні (в, на, при, під, над і т, д,) і складені (попід, поміж, поза, з-під). Джерело — з наук. літ.. ◆ Зрозуміло, що не можуть виступати в ролі логічних центрів службові частини мови – прийменники й сполучники, які не мають самостійного значення, а служать для виявлення відношень та зв'язків між словами. Джерело — з навч. літ..
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені словосполучення, фразеологізми Редагувати
Споріднені слова Редагувати
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія Редагувати
Від ??
Переклад Редагувати
Список перекладів | |
|