охотник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | охо́тник | охо́тники |
Р. | охо́тника | охо́тників |
Д. | охо́тникові охо́тнику |
охо́тникам |
З. | охо́тника | охо́тників |
Ор. | охо́тником | охо́тниками |
М. | охо́тникові, охо́тнику | охо́тниках |
Кл. | охо́тнику | охо́тники |
о-хо́т-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: о-; корінь: -хот-; суфікс: -ник.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- доброволець. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від охо́та, охі́тний, охі́ть, охі́ч, охо́титися, охотли́вий, охо́тний, охо́тник, охотува́тися, охо́цький, охо́чий — Див. ще хотіти.
Переклад ред.
Список перекладів | |
Джерела ред.
Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | охо́тник | охо́тники |
Р. | охо́тника | охо́тников |
Д. | охо́тнику | охо́тникам |
З. | охо́тника | охо́тников |
О. | охо́тником | охо́тниками |
П. | охо́тнике | охо́тниках |
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Вимова ред.
- МФА: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- охотник (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |