маршрут
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | маршру́т | маршру́ти |
Р. | маршру́ту | маршру́тів |
Д. | маршру́тові маршру́ту |
маршру́там |
З. | маршру́т | маршру́ти |
Ор. | маршру́том | маршру́тами |
М. | на/у маршру́ту | на/у маршру́тах |
Кл. | маршру́ту* | маршру́ти* |
марш-ру́т
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -маршрут-.
Вимова
ред.- МФА: [mɐrˈʃrut]
прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- заздалегідь визначений шлях проходження, їзди і т. ін. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від укр. маршру́т, маршрутиза́ція;— рос. білор. болг. маршрут, пол. marszruta, чеськ. maršrúta, словац. maršruta, мак. маршрут, маршрута, сербохорв. маршру́та, словен. máršrúta; — запозичення з німецької мови;нім. Магschroute є складним словом, утвореним з двох запозичених слів — Marsch «марш» від фр. marche «хід, ходіння» та route «шлях», що походить від лат. rupta «пробитий шлях», пов’язаного з лит. rumpo «розбиваю, пробиваю, прокладаю», спорідненим з лат. rūpė́ti «турбувати».— СІС² 519; СИС 296; Фасмер II 576; Преобр. 1 512; Sł. wyr. obcych 456; Holub—Lyer 304; БЕР III 676; Dauzat 458, 641; Kluge—Mitzka 463.— Див. ще марш.
Переклад
ред.Список перекладів | |
Джерела
ред.- [СУМ-20]
Білоруська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | маршру́т | маршру́ты |
Р. | маршру́ту | маршру́таў |
Д. | маршру́ту | маршру́там |
З. | маршру́т | маршру́ты |
О. | маршру́там | маршру́тамі |
М. | маршру́те | |
Пр. | {{{prp-sg}}} | - |
марш-ру́т
іменник, чоловічий рід, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -маршрут-.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- маршрут (аналог укр. слову) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від укр. маршру́т, маршрутиза́ція;— рос. білор. болг. маршрут, пол. marszruta, чеськ. maršrúta, словац. maršruta, мак. маршрут, маршрута, сербохорв. маршру́та, словен. máršrúta; — запозичення з німецької мови;нім. Магschroute є складним словом, утвореним з двох запозичених слів — Marsch «марш» від фр. marche «хід, ходіння» та route «шлях», що походить від лат. rupta «пробитий шлях», пов’язаного з лит. rumpo «розбиваю, пробиваю, прокладаю», спорідненим з лат. rūpė́ti «турбувати».— СІС² 519; СИС 296; Фасмер II 576; Преобр. 1 512; Sł. wyr. obcych 456; Holub—Lyer 304; БЕР III 676; Dauzat 458, 641; Kluge—Mitzka 463.— Див. ще марш.
Джерела
ред.Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | маршру́т | маршру́ты |
Р. | маршру́та | маршру́тов |
Д. | маршру́ту | маршру́там |
З. | маршру́т | маршру́ты |
О. | маршру́том | маршру́тами |
П. | маршру́те | маршру́тах |
марш-ру́т
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -маршрут-.
Вимова
ред.- МФА: []
прослухати вимову
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від укр. маршру́т, маршрутиза́ція;— рос. білор. болг. маршрут, пол. marszruta, чеськ. maršrúta, словац. maršruta, мак. маршрут, маршрута, сербохорв. маршру́та, словен. máršrúta; — запозичення з німецької мови;нім. Магschroute є складним словом, утвореним з двох запозичених слів — Marsch «марш» від фр. marche «хід, ходіння» та route «шлях», що походить від лат. rupta «пробитий шлях», пов’язаного з лит. rumpo «розбиваю, пробиваю, прокладаю», спорідненим з лат. rūpė́ti «турбувати».— СІС² 519; СИС 296; Фасмер II 576; Преобр. 1 512; Sł. wyr. obcych 456; Holub—Lyer 304; БЕР III 676; Dauzat 458, 641; Kluge—Mitzka 463.— Див. ще марш.