Українська
ред.

Морфологічні та синтаксичні властивості ред.

зі́р

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: -зір-.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. одне з п'яти почуттів, органом якого є око ◆ немає прикладів застосування.
  2. погляд; спрямованість очей на когось, щось ◆ О, як забуть Тебе, єдину в світі! // Твій зір мені ясніш за сонце світить, // Твоя далека пісня, як хорал. Євген Маланюк, «Одна пісня» ◆ Найдужче Марків зір вабила соколина башта, на стіні під нею справді висіли клітки зі вченими соколами й стояли драбини, по яких до тих кліток добиралися сокольничі. Юрій Мушкетик, «Яса»
  3. те ж саме, що очі ◆ Зір мені застелило зовсім. А воно — чалап, чалап... Та прямісінько до божниці, де в мене лежали гроші. Юрій Мушкетик, «Яса»
  4. родовий відмінок множини до зоря ◆ О слово рідне! Шум дерев! // Музика зір блакитнооких, // Шовковий спів степів широких, // Дніпра між ними левій рев... Олександр Олесь, «О Слово Рідне» ◆ Слова мої! Шикуйтесь сміливіше — // Пилюка зір хай шерхне на вустах. Іван Драч, «Ніж у сонці» ◆ а мить йому здалося, що проти зір щось майнуло — крила чи руки, і він затулив обличчя, а тоді тричі перехрестився. Юрій Мушкетик, «Яса»

Синоніми ред.

Антоніми ред.

Гіпероніми ред.

Гіпоніми ред.

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.

  • Словник УЛІФ: зір
  • Новий тлумачний словник української мови 200 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.