обвести зором

Українська

Тип та синтаксичні ознаки

об-ве́с-ти зо́-ром

Стійка словосполука (фразеологізм). Використовується як дієслівна група.

обводити / обвести очима (поглядом, зором і т. ін.) кого, що, де

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. оглядати кого-, що-небудь, дивитися на когось, на щось; роздивлятися. ◆ Настя обводить очима шкільні стінки. В очах — сльози. Прощається. С. Васильченко ◆ — Чи не завадив я вам? Так неждано і негадано потрапив,— обводить очима і людей, і стіни кімнатки. Михайло Стельмах ◆ Вона обводить поглядом усіх присутніх. Д. Ткач ◆ Інколи він відривається від книжки, обводить поглядом величезну кімнату. І. Багмут ◆ — Скажіть мені, що це? Правда? — Правда,— сказав Щорс і повільно обвів очима всіх.— Раз у тисячу років куля не повинна брати людину. Це безсмертя. Олександр Довженко ◆ Привітавшись з матір’ю, він обвів очима рідну хату. А. Шиян ◆ Стулила [Тоня] злісно губи, обвела навкруги тоскним поглядом. С. Васильченко ◆ Збігла [дівчина] по східцях униз, обвела поглядом зал і завмерла. Л. Дмитерко ◆ Данило обвів поглядом навколо. А. Хижняк ◆ Рустем… обвів слухачів оком. Михайло Коцюбинський ◆ Сльоза, лишившись внизу, ще раз обвів оком навколо. П. Панч ◆ — Алі… Алі… тут десь…— він обвів зором порожні лавки. Михайло Коцюбинський
   • обводити великими очима. ◆ Великими… очима Рубанюк обводить усіх, ніби запрошуючи тісніше збитись до гурту. І. Цюпа
   • огортати зором. ◆ Андрій підходить. Він хвилину cтоїть, всіх зором огортає. М. Ю. Тарновський

Переклад

оглядати кого-, що-небудь, дивитися на когось, на щось; роздивлятися

обводити великими очима

огортати зором

Посилання

• Український лінгвістичний портал