жезл
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | же́зл | же́зли |
Р. | же́зла | же́злів |
Д. | же́злові же́злу |
же́злам |
З. | же́зл | же́зли |
Ор. | же́злом | же́злами |
М. | на/у же́злі | на/у же́злах |
Кл. | же́злу* | же́зли* |
же́зл
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -жезл-.
Вимова
ред.- МФА : [ˈʒˈɛzl] (одн.), [ˈʒɛzle] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- особливої форми паличка, що служить символом влади, високого становища і т. ін. Ось уже на плечах Дон Жуапа білий плащ Командора із слідами його крові. І в руці — командорський жезл. І. О. Мар'яненко, «Минуле українського театру», 1953 р. ◆ В самому храмі зберігалися різні дорогоцінності, жезли царів із слонової кості, багато дорогої зброї. Л. П. Бущик, «Історія СРСР, ч. I», 1957 р. ◆
- паличка в руках того, хто регулює вуличний рух. Аж ось і місто почалось, Дзвінки трамвайні чуть, І міліціонер жезлом Показує нам путь. Ігор Муратов, «Піонерське слово», 1951 р. ◆
- залізний стрижень, який використовують для регулювання руху потягів. Акіш знав, що він Іван Іванович поніс машиністові жезл, і це певна ознака, що зараз поїзд погуркотить зі станції в далеку дорогу. Олесь Донченко, «Твори в шести томах, т. IV», 1957 р.
- образно. ◆ Комуністична партія, як машиніст на могутньому потязі революції, від конференції у 1922 р. одержала жезл на дальшу путь у майбутнє. Василь Еллан (Блакитний), «Твори в двох томах, т. II», 1958 р.
◆
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.- Неначе (наче і т. ін.) від помаху (за помахом) чарівного (чарівницького) жезла — раптово, дуже швидко, одночасно. ◆ Гальванеску в цей час відкрив свій апарат і вибив коротенький акорд. Наче від помаху чарівницького жезла, вся робота вмить спинилася… Ю. К. Смолич, «I», 1958 р.
Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Запозичення зі старослов'янської мови; стсл. жҍзлъ, очевидно, споріднене з дісл. geisl «палка», двн. geisala «бич», гр. χαĩος «палиця пастуха», гал. gaesum «важкий метальний спис». — Трубачев Ез.-етн. изсл. 138; Преобр. I 224—225; Machek ESJČ 726.
Переклад
ред.Список перекладів | |
Джерела
ред.
Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | же́зл | же́злы |
Р. | же́зла | же́злов |
Д. | же́злу | же́злам |
З. | же́зл | же́злы |
О. | же́злом | же́злами |
П. | же́зле | же́злах |
же́зл
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -жезл-.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- жезл (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |