Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. го́рник го́рники
Р. го́рника го́рників
Д. го́рнику
го́рникові
го́рникам
З. го́рник го́рники
Ор. го́рником го́рниками
М. на/в го́рнику на/в го́рниках
Кл. го́рнику* го́рники*

го́р-ник

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -горн-; суфікс: -ик.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

 
Горник

Значення ред.

  1. піч, у якій випалюють горшки. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість


Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Література ред.

  • Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.