горня
Українська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
гор-ня́
Іменник, неістота, середній рід, IV відміна.
Корінь: -горн-; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА : [ɦɔrˈnʲɑ] (одн.), [ɦɔrˈnʲɑtɐ] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- маленький горщик ◆ На припічку, на жару горшки й горнята. Іван Нечуй-Левицький, «Дві московки», 1868 р. ◆ Матвій поставив на землю горня з їжею, скочив у човен і поїхав до жаків. Михайло Стельмах, «Хліб і сіль», 1961 р.
- те ж саме, що чашка ◆ У більшості з них є улюблене горня. У когось чорне, у когось зелене, у когось велике біле, у когось скляне прозоре, у когось руде з кришечкою… bezdomna, «Про горня», допис у LiveJournal, 5 жовтня 2007 р.
Синоніми ред.
- —
- —
Антоніми ред.
- —
- —
Гіпероніми ред.
- —
- —
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| горщик | |
| |
| чашка | |
| |