Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. во́лость во́лості
Р. во́лості во́лостей
Д. во́лості во́лостям
З. во́лость во́лості
Ор. во́лостю во́лостями
М. во́лості во́лостях
Кл. во́лосте* во́лості*

во́-лость

Іменник, неістота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -волость-.

Вимова ред.

  • МФА : [ˈwɔlɔsʲtʲ] (одн.), [ˈwɔlɔsʲtʲi] (мн.)
  • УФ: [волос'т']

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. істор. У Київській державі: територія, підпорядкована єдиній владі (князя, монастиря тощо). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. істор. У Російській і Радянській імперіях (в СРСР до 1929-1930 рр.): адміністративно-територіальна одиниця, що входила до складу повіту; населений пункт, у якому була волосна управа. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ До волості було добрих вісім верстов (Михайло Коцюбинський, « I, 1955, 34»
  3. істор. приміщення волосної управи. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  4. у ряді регіонів Росії: сільська адміністративно-територіальна одиниця, що входить до складу району. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми ред.

  1. район

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від во́лость, волосне́, волосни́й, волоща́нин «той, хто живе у волості» Я; — рос. во́лость, білор. во́ласць, д.-рус. волость «влада, право, область, округа», пол. włość «власність, маєток, спадок, аренда», чеськ. vlast «батьківщина, вітчизна», словац. vlasť «тс.», болг. мак. власт «влада», сербохорв. вла̑ст «тс.», словен. lást «власність», ст.-слов. власть «влада, право»;— psl. *volstь< *voldtǐ «влада, панування, підвладний край», утворене від основи *veld-/*vold- «володіти»; аналогічно утворені лат. vàsts «держава», лит. val̃sčius «волость».— Критенко Вступ 520; Шанский ЭСРЯ І 3, 151 — 152; Фасмер І 344; Топоров КСИС 30, 29—32; Machek ESJČ 693—694; БЕР І 163; Skok III 604—605.— Див. ще володі́ти.


Переклад ред.

Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів

Джерела ред.

Російська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок одн. мн.
Н. во́лость во́лости
Р. во́лости во́лостей
Д. во́лости во́лостям
З. во́лость во́лости
О. во́лостью во́лостями
П. во́лости во́лостях

во́-лость

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -волость-.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. волость (аналог укр. слову) [1]. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. волость (аналог укр. слову) [2]. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  3. волость (аналог укр. слову) [3]. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  4. волость (аналог укр. слову) [4]. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від во́лость, волосне́, волосни́й, волоща́нин «той, хто живе у волості» Я; — рос. во́лость, білор. во́ласць, д.-рус. волость «влада, право, область, округа», пол. włość «власність, маєток, спадок, аренда», чеськ. vlast «батьківщина, вітчизна», словац. vlasť «тс.», болг. мак. власт «влада», сербохорв. вла̑ст «тс.», словен. lást «власність», ст.-слов. власть «влада, право»;— psl. *volstь< *voldtǐ «влада, панування, підвладний край», утворене від основи *veld-/*vold- «володіти»; аналогічно утворені лат. vàsts «держава», лит. val̃sčius «волость».— Критенко Вступ 520; Шанский ЭСРЯ І 3, 151 — 152; Фасмер І 344; Топоров КСИС 30, 29—32; Machek ESJČ 693—694; БЕР І 163; Skok III 604—605.— Див. ще володі́ти.


Джерела ред.