волость
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | во́лость | во́лості |
Р. | во́лості | во́лостей |
Д. | во́лості | во́лостям |
З. | во́лость | во́лості |
Ор. | во́лостю | во́лостями |
М. | во́лості | во́лостях |
Кл. | во́лосте* | во́лості* |
во́-лость
Іменник, неістота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -волость-.
Вимова
ред.Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- істор. У Київській державі: територія, підпорядкована єдиній владі (князя, монастиря тощо). [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- істор. У Російській і Радянській імперіях (в СРСР до 1929-1930 рр.): адміністративно-територіальна одиниця, що входила до складу повіту; населений пункт, у якому була волосна управа. [▲ 2][▼ 2] ◆ До волості було добрих вісім верстов (Михайло Коцюбинський, « I, 1955, 34»
- істор. приміщення волосної управи. [▲ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- у ряді регіонів Росії: сільська адміністративно-територіальна одиниця, що входить до складу району. [▲ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
- ↑ волосна управа
- ↑ ?
- ↑ ?
Холоніми
ред.- —
- —
- —
- район
Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від во́лость, волосне́, волосни́й, волоща́нин «той, хто живе у волості» Я; — рос. во́лость, білор. во́ласць, д.-рус. волость «влада, право, область, округа», пол. włość «власність, маєток, спадок, аренда», чеськ. vlast «батьківщина, вітчизна», словац. vlasť «тс.», болг. мак. власт «влада», сербохорв. вла̑ст «тс.», словен. lást «власність», ст.-слов. власть «влада, право»;— psl. *volstь< *voldtǐ «влада, панування, підвладний край», утворене від основи *veld-/*vold- «володіти»; аналогічно утворені лат. vàsts «держава», лит. val̃sčius «волость».— Критенко Вступ 520; Шанский ЭСРЯ І 3, 151 — 152; Фасмер І 344; Топоров КСИС 30, 29—32; Machek ESJČ 693—694; БЕР І 163; Skok III 604—605.— Див. ще володі́ти.
Переклад
ред.Список перекладів | |
Список перекладів | |
Список перекладів | |
Джерела
ред.- Волость // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Прислів’я та приказки
- Ізборник
- Этимологические онлайн – словари
Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | во́лость | во́лости |
Р. | во́лости | во́лостей |
Д. | во́лости | во́лостям |
З. | во́лость | во́лости |
О. | во́лостью | во́лостями |
П. | во́лости | во́лостях |
во́-лость
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -волость-.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- волость (аналог укр. слову) [1]. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- волость (аналог укр. слову) [2]. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- волость (аналог укр. слову) [3]. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- волость (аналог укр. слову) [4]. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від во́лость, волосне́, волосни́й, волоща́нин «той, хто живе у волості» Я; — рос. во́лость, білор. во́ласць, д.-рус. волость «влада, право, область, округа», пол. włość «власність, маєток, спадок, аренда», чеськ. vlast «батьківщина, вітчизна», словац. vlasť «тс.», болг. мак. власт «влада», сербохорв. вла̑ст «тс.», словен. lást «власність», ст.-слов. власть «влада, право»;— psl. *volstь< *voldtǐ «влада, панування, підвладний край», утворене від основи *veld-/*vold- «володіти»; аналогічно утворені лат. vàsts «держава», лит. val̃sčius «волость».— Критенко Вступ 520; Шанский ЭСРЯ І 3, 151 — 152; Фасмер І 344; Топоров КСИС 30, 29—32; Machek ESJČ 693—694; БЕР І 163; Skok III 604—605.— Див. ще володі́ти.