білий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	бі́лий	бі́ла	бі́ле	бі́лі
Р.	бі́лого	бі́лої	бі́лого	бі́лих
Д.	бі́лому	бі́лій	бі́лому	бі́лим
З.	бі́лого (іcт.) бі́лий (неіст.)	бі́лу	бі́ле	бі́лих (іст.) бі́лі (неіст.)
О.	бі́лим	бі́лою	бі́лим	бі́лими
М.	бі́лім бі́лому	бі́лій	бі́лім бі́лому	бі́лих

бі́-лий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -біл-; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: [ˈbʲilei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який має колір крейди, молока, снігу; протилежне чорний. ◆ Заступила чорна хмара Та білую хмару Т. Г. Шевченко
   1. який кольором наближається до крейди, молока, снігу; світлий. ◆ Справді, гарно тут. І білі піски берегів, і ця тиша неміряна, і ласкавий степовий вітерець О. Т. Гончар
   2. уживається як постійний епітет до деяких назв. ◆ Під білою березою козаченька вбито Українська лірична пісня
   3. вимитий, випраний; чистий. ◆ Неначе ляля в льолі білій, Святеє сонечко зійшло Т. Г. Шевченко
   4. посивілий, сивий, сивоволосий. ◆ Се був дід дуже старий, білий Марко Вовчок
   5. зблідлий, блідий. ◆ А Катря стоїть коло стіни, сама, як стіна, біла,— бачу — зомліває Марко Вовчок
   6. безколірний, безбарвний, прозорий. ◆ Очі самі собою упали на графин і залюбувалися тими непримітними голочками, якими грала біла горілка Панас Мирний
   7. у знач. ім. білий колір; протилежне чорне. ◆ Піч Галя розмалювала синіми квітками по білому Панас Мирний
   8. у знач. ім., вживається у множині фігури в шахах або шашках білого, кремового, червоного кольору на протилежність до чорних. ◆ Білі починають і дають мат за два ходи
2. на (у) якому є багато білих плям, вибілених предметів і т. ін. ◆ Бачилося [Галі] — голе каміння, темні гаї, велике біле село на горі… Марко Вовчок
   1. світлошкірий (про расу). ◆ Підняли його [саркофаг] білі раби, щоб понести й поставити в храмі Леся Українка
   2. у знач. ім., мн. про людей, що належать до такої раси ◆ [Н а р т а л:] От візьмуть нас і варварів, і римлян, чорних, білих, гарненько всіх засмолять і запалять, мов скіпочки. І будем ми світити в садах у цезаря, мов світло правди! Леся Українка
3. перен., політ. за радянською ідеолгією: ворожий радянській владі; контрреволюційний; протилежне червоний.
   1. у знач. ім. білогвардієць. ◆ Я був у Дюшамбе, як відступали білі Іван Ле
4. уживається як складова частина ботанічних, зоологічних, технічних, хімічних та інших назв, термінів. ◆ У древній Греції і Римі як лікувальний засіб дуже цінилась біла чемериця. Відомо, що вона досить сильна отрута

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• білий білет
• біле вино
• білий вірш
• біла ворона
• біле вугілля
• білий гриб
• білий двір
• білий ліс
• біле м'ясо
• білі ночі
• біла пляма
• білий ранок
• білий світ
• білий хліб
• на білім світі (на білому світі)
• серед білого дня
• чорним по білому

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: біління, білість, білизна дієслова: білити

Етимологія

Від рос. бе́лый, білор. бе́лы, д.-рус. бѣлъ, бѣлыи, пол. biały, чеськ. bílý, словац. biely, в.-луж. н.-луж. běły, полаб. b'olě «біла», болг. бял, сербохорв. бе̏о би̏јел, бе̑лӣ, словен. bél, ст.-слов. бѣлъ; — psl. bělъ , очевидно, з *bēl- як результату подовження ě в давнішому *běl- або з *bhoilos < *bholi̯os;— споріднене з лит. bãlas «білий», д.-грец. φαλός, φαλίος «світлий, білий», разом з якими походить праіндоєвр. *bʰel- спорідненого з *bhel/*bhol- «сяяти, блищати»; безпосереднє зіставлення з дінд. bhālam «блиск», bhā́ti «світить», д.-ірл. bān «білий» (Шанский ЭСРЯ І 2, 88; Фасмер—Трубачев І 149; Bern. І 55) здається менш точним; спроба пов’язати з βαλίος «білий» (Machek ESJČ 54) фонетично не узгоджується з рештою індоєвропейського матеріалу.— Критенко Вступ 519; Преобр. І 60; Sławski 1 ЗІ; БЕР І 107—109; Skok I 152; ЭССЯ 2, 79—81; Sł. prasł. 1238; Sadn.—Aіtz. VWb. I 128—132; Herne 104—105; Pokorny 119: Persson Beitr. 29. 269.

Переклад

Список перекладів

Іспанськаes: blanco (es) Італійськаit: bianco (it) Англійськаen: white Арабськаar: أبيض (ar) (ʾabyaḍ) Болгарськаbg: бял (bg) Грецькаel: άσπρος (el), λευκός (el) Данськаda: hvid (da) Естонськаet: valge (et) Китайськаzh: 白 (bái) Латиськаlv: balts (lv) Литовськаlt: baltas (lt) Нідерландськаnl: wit (nl) Німецькаde: weiß (de) Польськаpl: biały (pl) Португальськаpt: branco (pt) Російськаru: белый Румунськаro: alb (ro) Турецькаtr: ak (tr), beyaz (tr) Угорськаhu: fehér (hu) Французькаfr: blanc Фінськаfi: valkoinen (fi) Хорватськаhr: bijel (hr) Чеськаcs: bílý (cs) Шведськаsv: vit (sv)

Джерела

• Словник УЛІФ: білий