Українська

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.
відмінок однина множина
Н. блюва́к блюваки́
Р. блювака́ блювакі́в
Д. блюваке́ві
блюваку́
блювака́м
З. блюва́к блюваки́
Ор. блювако́м блювака́ми
М. блюваку́ блювака́х
Кл. блюваку́ блюваки́

блю-вак

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -блюв-; суфікс: -ак.

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. зах. отруйний гриб. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

ред.

Мероніми

ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість

Етимологія

ред.

Від блюва́ти, [блю́ти Ж], блю́нути «хлянути, раптово вилитись» Я, блюва́к «вид отруйного гриба, Agaricus emeticus Harz. (Russula) Мак», блюва́ка «той, що блює; конус псевдовулканічного виверження газів» Я, блюва́ки «блювотина», блюва́чка «блювання», блюво́та, блювоти́на, блювоти́ння, [блевати́ни Ж], блюво́тне, [блю́вне Ж. блюва́тний Я];— рос. блева́ть, білор. блева́нне, [блюва́ць, блява́ць], др. бльвати, п. ст. bluć, blwać, чеськ. blít, словац. bľuvať, в.-луж. bleć «плювати», н.-луж. bluwaś «плювати, блювати», ст. bluś «тс.», полаб. bľåvə «плює, блює», болг. б'ълвам «блюю», мак. блујавица «блювотина», сербохорв. бљу̀вати, словен. bljuváti «блювати, плювати», bljevati «тс.», стсл. бльвати; — psl. blьvati; — здебільшого вважається спорідненим з лит. bliauti «бекати, ревти», bliūti «заревти», лат. bľaût «ревти, кричати», гр. φλύω «клекочу, вивергаю рідину, течу через край», гр. φλέω «переповнююсь», лат. fluo «течу, ллюсь»; розглядається також (Трубачёв С.-луж. сб. 161 — 162; Otrębski LP 9, 18; ЭССЯ 2, 140—141) як давня фонетична паралель до плюва́ти; зіставляється з н.-луж. bluraś «виливати розбризкуючи» і лит. biauróti «гидити, загидити», biaurùs «гидкий». — Шанский ЭСРЯ 1 2, 136; Фасмер І 173; БЕР 1 98—99; Skok І 175—176; Sł. prasł. І 276—277; Sadn.—Aitz. VWb. I 172—174; Bern. I 64; Fraenkel 49; Persson Beitr. 801.


Переклад

ред.
Список перекладів

Джерела

ред.