блювати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | блюю | блював | блюватиму | — |
| Ти | блюєш | блював блювала | блюватимеш | блюй |
| Він Вона Воно |
блює | блював блювала блювало | блюватиме | — |
| Ми | блюєм(о) | блювали | блюватимем(о) | блюймо |
| Ви | блюєте | блювали | блюйте | |
| Вони | блюють | блювали | блюватимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | блюючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | блювавши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | бльований | |||
| Безособова форма | бльовано | |||
блю-ва́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -блюва-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [blʲʊˈu̯ɑte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- мимовільно викидати зі шлунка через рот спожитий харч. ◆ При корбі один робив звичайно три шихти, тобто 18 годин… В перших днях блювали [робітники] від завороту в голові І. Я. Франко
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Переклад ред.
| Список перекладів | |