Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бли́скаю бли́скав бли́скатиму  —
Ти бли́скаєш бли́скав
бли́скала
бли́скатимеш бли́скай
Він
Вона
Воно
бли́скає бли́скав
бли́скала
бли́скало
бли́скатиме  —
Ми бли́скаєм(о) бли́скали бли́скатимем(о) бли́скаймо
Ви бли́скаєте бли́скали бли́скайте
Вони бли́скають бли́скали бли́скатимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бли́скаючи
Дієприсл. мин. ч. бли́скавши
Безособова форма бли́скано

блискати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -блиск-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. тільки 3 ос. раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом; поблискувати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Поле зеленілось, як оксамит зелений, росиночки блискали, сонечко зіходило Марко Вовчок
    1. яскраво спалахувати. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Поглянь — ракета йде до хмар І домни блискає пожар А. С. Малишко
    2. безос. ◆ Ніч гримить і блискає І. Я. Франко
  2. чим. уривчасто, з перервами світити; блимати (у 2 знач.). [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
  3. перен. раптово з'являтися. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ — Дожену,— блискає думка Яреськові О. Т. Гончар

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом; поблискувати
яскраво спалахувати
Список перекладів
уривчасто, з перервами світити; блимати
раптово з'являтися

Джерела ред.