блідий
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
Прикметник.
Корінь: --.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- без рум'янця; позбавлений природного кольору (про обличчя) ◆ Біда як жънка бліда, але ж лиха година, коли жінка — як калина Українське прислів'я
- неяскравий, слабо забарвлений ◆ Світало. На блідому небі ясно горіла зірниця Коцюбинський
- який слабо світиться, дає слабке світло ◆ Місяць блідий крізь туман прозира Франко
- перен. невиразний, недосконалий ◆ Не хочу перечитувати того, що написав, бо знаю, що воно бліде і не може змалювати розкішного гірського образу в Кузьмі-Дем'яні Коцюбинський
- уживається як складова частина різних ботанічних та інших назв-термінів ◆ Бліда поганка
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |