блимати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | бли́маю | бли́мав | бли́матиму | — |
| Ти | бли́маєш | бли́мав бли́мала | бли́матимеш | бли́май |
| Він Вона Воно |
бли́має | бли́мав бли́мала бли́мало | бли́матиме | — |
| Ми | бли́маєм(о) | бли́мали | бли́матимем(о) | бли́маймо |
| Ви | бли́маєте | бли́мали | бли́майте | |
| Вони | бли́мають | бли́мали | бли́матимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | бли́мающий | |||
| Дієприкм. мин. ч. | бли́мавший | |||
| Дієприсл. теп. ч. | бли́мая | |||
| Дієприсл. мин. ч. | бли́мав, бли́мавши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | бли́маемый | |||
| Пас. дієприкм. мин. | — | |||
| Безособова форма | бли́маовано | |||
бли́-ма-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -блима-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [ˈblɪmɐte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- тільки 3 ос. світитися тьмяним нерівним світлом. ◆ Я на небо позираю — Сумно блимають зірки Грабовський
- чим. світити уривчасто, з перервами; блискати, мигати. ◆ Клим не думав спати, блимав у темряві цигаркою Васильченко
- перен. раптово з'являтися і зникати. ◆ Думки блимали, як брудні шкельця на сонці Панч
- на кого — що. кидати погляди, поглядати. ◆ Яків раз по раз блимав на чоловіка Панас Мирний
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| світитися тьмяним нерівним світлом | |
| світити уривчасто, з перервами; блискати, мигати | |
| раптово з'являтися і зникати | |
| кидати погляди, поглядати | |