Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	блискави́чний	блискави́чна	блискави́чне	блискави́чні
Р.	блискави́чного	блискави́чної	блискави́чного	блискави́чних
Д.	блискави́чному	блискави́чній	блискави́чному	блискави́чним
З.	блискави́чного (іcт.) блискави́чний (неіст.)	блискави́чну	блискави́чне	блискави́чних (іст.) блискави́чні (неіст.)
О.	блискави́чним	блискави́чною	блискави́чним	блискави́чними
М.	блискави́чнім блискави́чному	блискави́чній	блискави́чнім блискави́чному	блискави́чних

блис-ка-ви́ч-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -блискав-; суфікс: -ичн; закінчення: -ий.

прикметник до блискавка 1. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Блискавичне сяйво
швидкий, як блискавка. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Блискавичним рухом скочив [Юрій] на підвіконня В. М. Собко

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

Список перекладів

Блискавичний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

блискавичний