Морфосинтаксичні ознаки
ред.
| відм.
|
однина (чол. р.)
|
однина (жін. р.)
|
однина (сер. р.)
|
множина
|
| Н.
|
бага́тий |
бага́та |
бага́те |
бага́ті
|
| Р.
|
бага́того |
бага́тої |
бага́того |
бага́тих
|
| Д.
|
бага́тому |
бага́тій |
бага́тому |
бага́тим
|
| З.
|
бага́того (іcт.)
бага́тий (неіст.) |
бага́ту |
бага́те |
бага́тих (іст.)
бага́ті (неіст.)
|
| О.
|
бага́тим |
бага́тою |
бага́тим |
бага́тими
|
| М.
|
бага́тім
бага́тому |
бага́тій |
бага́тім
бага́тому |
бага́тих
|
ба-га́т-ий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -багат-; закінчення: -ий.
Семантичні властивості
ред.
- який має багатство, володіє великими матеріальними цінностями; заможний; протилежне бідний.[≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ І сниться їй той син Іван І уродливий і багатий, Уже засватаний, жонатий Шевченко
- у знач. ім. те ж саме, що багач.[≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Хто не служив та в багатого, Той не знає лиха! Народна творчість
- який має багато, в достатку чого-небудь.[≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Багатий на лати Та на дрібні сльози — бодай не втирать! Шевченко //образно. ◆ Я дивилась на тебе, мій брате; Що гадала,— не вимовлю зроду; Чим було тоді серце багате, Поховала я в тихую воду Леся Українка
- великий, достатній, повний. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Звичайно, чув я, що врожай Зібрали ви багатий М. Т. Рильський // образно ◆ Дороги веселі Пливуть повз оселі, І осінь багата Заходить у села Стельмах
- розкішний, пишний, дуже гарний. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Не один попадавсь тоді бідак, який одежиною драний, так постаттю багатий Марко Вовчок ◆ Вони підійшли до крайнього будинку села, що вирізнявся багатим родичем серед бідноти
- перен. цінний чим-небудь, високоякісний.[≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ Дякую і за обидва збірники: це такий багатий, інтересний матеріал Коцюбинський
- різноманітний, з великим запасом слів (про мову). [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7] ◆ І виходить Наталка із хати, І виносить вам кухоль води, І така в неї мова багата, Хоче словник її, чисту, введи Забашта
- про день: ясний, сонячний. [≈ 8][≠ 8][▲ 8][▼ 8] ◆ Який же сьогодні багатий денечок. О. Курило, «Матеріяли до української діялектології та фольклористики»
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.
Прислів'я та приказки
ред.
Від бага́тий, бога́тий, бога́чий «багацький» Ж, багаті́й, бага́ч, бога́ч Ж, багатиня́ «багач», богати́ня «тс.» Ж, багати́р, богати́р «багач» Ж, багатирня́, багати́рство, бага́тство, богати́рство Ж, бога́тство Ж), бага́тько Я, багачня́, бага́тьмо «велика кількість, купа, безліч» Ж, бага́то, бага́цько, бога́то Ж), багати́тися, багаті́ти, бага́тишти, бага́тшити «збагачувати», збага́чувати, збага́чувач, бага́чувальний, убога́чення «збагачення»; — рос. бога́тый, білор. бага́ты, д.-рус. богатыи, пол. н.-луж. bogaty, чеськ. словац. bohatý, в.-луж. bohaty, болг. бога́т, мак. богат, сербохорв. бо̀гат, бо̀гати, словен. bogàt, ст.-слов. богатъ; — psl. bogatъ «той, хто має великий наділ», похідне від *bogъ «доля, майно, багатство»; — санскр. bhágaḥ «маєток, щастя», пов’язане з bhájati «надавати, давати, наділяти», авар. baga-, baγa- «бог, господь», тох. А рāк, тох. В pāke «частина, доля», алб. bagëti «скотина, велика рогата худоба, тяглова худоба»; в українській мові ба- замість бо- виникло як результат асиміляції до а в наступному складі (Пор. кажа́н, кала́ч, кача́н, халя́ва та ін.); лит. bagótas, лат. bagâts «багатий» є запозиченнями з слов’янських мов; думка (Trautmann 23) про давню спорідненість цих слів із слов’янськими неприйнятна.— Коломієць УМЛШ 1967/6, 11—12; Шанский ЭСРЯ I 2, 148—149; Фасмер—Трубачев I 182; Machek ESJČ 59; ЭССЯ 2, 158; Sł. prasł. І 295—296; Bern. І 67; Mühl .— Endz. I 249; Fraenkel 29.— Пор. бог, збі́жжя, не́біж, небі́жчик, небора́к, убо́гий.
| який має багатство, володіє великими матеріальними цінностями; заможний
|
|
|
|
| який має багато, в достатку чого-небудь
|
|
|
| великий, достатній, повний
|
|
|
|
| розкішний, пишний, дуже гарний
|
|
|
| цінний чим-небудь, високоякісний
|
|
|
| різноманітний, з великим запасом слів
|
|
|
прослухати вимову?, файл